Халіде Нусрет Зорлутуна
Халіде Нусрет Зорлутуна (1901, Стамбул, Османська імперія — 10 червня 1984, Стамбул, Туреччина) — турецька поетеса і письменниця.
| Халіде Нусрет Зорлутуна | ||||
|---|---|---|---|---|
| тур. Halide Nusret Zorlutuna | ||||
 | ||||
| Народилася |
1901[1][2] Стамбул, Османська імперія | |||
| Померла |
10 червня 1984[2] Стамбул, Туреччина | |||
| Країна |
 Туреччина | |||
| Діяльність | поетка, письменниця-романістка, письменниця | |||
| Alma mater | Erenköy Girls High Schoold і Стамбульський університет | |||
| Діти | Еміне Ишинсуd | |||
|
| ||||
 Халіде Нусрет Зорлутуна у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народилася 1901 року в Стамбулі. Батько Халіде, журналіст Мехмет Селім, який був політичним противником партії «Єднання і прогрес[tr]», після її приходу до влади зазнав переслідувань, тому Халіде майже його не бачила[3].
В дитинстві здобула приватну освіту в Кіркуці. Після початку Першої світової війни сім'я Халіде повернулася до Стамбула, там вона вступила до жіночого ліцею[en] в Еренкьої[en]. Під час навчання там вона познайомилася з двома родичками поета Фарука Чамлибеля[ru]. Чамлибель написав вірші, в яких висміяв жінок-поетів. У відповідь Зорлутуна з подругами написали свої вірші. Цей випадок приніс поетесі деяку популярність[3].
Після Першої світової війни вступила до Стамбульського університету. Через нестачу грошей мусила кинути університет і піти працювати вчителькою. У зв'язку з роботою часто переїжджала[3].
Померла 10 червня 1984 року в Стамбулі[3].
Особисте життя ред.
Перебувала в шлюбі з генералом Азізом Веджихі Зорлутуна. Дочка Халіде — письменниця Еміне Ишинсу[tr], також Халіде доводиться тіткою письменниці Пинар Кюр[tr][3]. Її сестра Ісмет Кюр[en] (1916—2013) була педагогинею і журналісткою[4].
Творчість ред.
Твори раннього періоду творчості, написані під впливом Мехмета Юрдакула і Ризи Белюкбаші[ru], мають націоналістичний відтінок[3].
Одним із кращих творів Халіде вважається написана нею у віці 18 років поема «Іди, весно» (тур. Git Bahar). У ній алегорично зображено недавню Першу світову війну, а також окупацію Стамбулу та Ізміру. Оповідач, від імені якого ведеться розповідь у поемі, наказує весні, що наближається, йти геть, заявляючи, що зараз час плакати і молитися, а не сміятися і пити[3][5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #173838650 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж Halide Nusret Zorlutuna: Mother of female writers
- ↑ Hürriyet - Haber, Son Dakika Haberler, Güncel Gazete Haberleri. Hürriyet (тур.). Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Kadın Gazetesi. Atatürk Ansiklopedisi (тур.). 30 травня 2022. Процитовано 7 вересня 2023.