Фірлюк південний

вид птахів
Фірлюк південний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк південний
Mirafra cheniana
Smith, 1843
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Mirafra cheniana
Віківиди: Mirafra cheniana
ITIS: 561148
МСОП: 22717008
NCBI: 1365174

Фірлюк південний[2] (Mirafra cheniana) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Південній Африці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 12-14 см, з яких від 4,3 до 5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,2-1,4 см.

Верхня частина тіла бежева або рудувато-коричнева. Горло біле. Над очима білі "брови". Груди рудувато-коричневі, поцятковані темно-коричневими плямками. Решта нижньої частини тіла світло-коричнева. Крила темно-коричневі, край крила рудувато-коричневий. Хвіст темно-коричневий, з білими смужками. Дзьоб темно-роговий, лапи тілесного кольору. Очі карі.

Поширення і екологія ред.

Південний фірлюк поширений на півночі, центрі і сході ПАР, на півдні Зімбабве і Ботсвани. Це кочовий птах, що живе на луках, пасовиськах і полях (особливо полюбляє поля тефу) Віддає перевазу сухим відкритим ділянкам.

Поведінка ред.

Південний фірлюк харчується насінням трав і комахами, яких виловлює на землі. Це територіальний і моногамний птах. Сезон розмноження в Зімбабве триває з січня по березень, а в ПАР - з листопада по січень. Гніздо - куполоподібне, розміщується на землі серед густої трави. В кладці 2-4 яйця. Яйця білі або жовтуваті, поцятковані коричневими або сіро-коричневими плямками.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Mirafra cheniana. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

Джерела ред.

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.

Посилання ред.