Фірлюк лучний
| Фірлюк лучний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Лучний фірлюк (Національний парк Намаква, ПАР)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra apiata (Vieillot, 1816) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alauda apiata Mirafra batesi Mirafra damarensis Mirafra hewitti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк лучний[2] (Mirafra apiata) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південно-Африканській Республіці та в Намібії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см, з яких від 4,6 до 5,5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,45—1,8 см. Середня вага становить 23—44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Тім'я коричневе, горло білувате, поцятковане коричневими плямками. Груди охристі, поцятковані коричневими плямками, решта нижньої частини тіла руда. Крила коричневі, хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера білі. Дзьоб бурувато-роговий, лапи рудуваті, очі світло-карі.
Представники підвиду M. a. apiata мають сіруватий відтінок верхньої частини тіла і обличчя, а представники підвиду M. a. marjoriae — бурий, хоча в природі їх важко розрізнити.
Таксономія ред.
Лучний фірлюк вважався конспецифічним з мінливобарвним фірлюком до розділення в 2009 році[3]. Мінливобарвний і лучний фірлюки утворюють надвид з коричневим фірлюком, який мешкає північніше[4].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[5]
Поширення і екологія ред.
Лучні фірлюки живуть на рівнинах, порослих високою травою і чагарниками, на пасовиськах, в саванах, кару і фінбоші.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra apiata. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Species Version 2 « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 22 листопада 2016.
- ↑ 1931-, Keith, Stuart; 1934-, Urban, Emil K.; Martin., Woodcock; Ian., Willis (1 січня 2000). The birds of Africa. Vol. 6. Academic Press. ISBN 978-0121373061. OCLC 59539112.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
Посилання ред.
- Species text [Архівовано 7 січня 2011 у Wayback Machine.] - The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |