Фірлюк китайський
| Фірлюк китайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra erythrocephala Salvadori & Giglioli, 1885 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк китайський[2] (Mirafra erythrocephala) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Індокитаї. Раніше вважався підвидом великодзьобого фірлюка[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см, з яких від 7,3 до 4,6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,5-1,7 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Забарвлення китайського фірлюка світліше і трохи менш рудувате, ніж в спорідненого великодзьобого фірлюка. Тім'я і потилиця сіро-коричневі, з помітною темно-коричневою смугою. У більшості птахів також є білі смуги на шиї і на скронях. Над очима жовто-коричнева смуга, ширша, ніж у великодзьобого жайворонка. Верхня частина тіла сіро-коричнева. Горло і груди білуваті, груди світло-сіро-коричневі, живіт білуватий. Груди поцятковані великими, круглими, темно-коричневими плямами, які світліші, ніж у великодзьобих і м'янмарських фірлюків. Крила рудуваті, рульові пера темно-жовто-коричневі. Дзьоб зверху темно-коричневий, знизу жовтувато-роговий. Лапи червонуваті або жовтувато-коричневі. Очі карі.
Поширення і екологія ред.
Китайські фірлюки поширені на півдні В'єтнаму і Лаосу, на більшій території Таїланду і Камбоджі, на сході М'янми. Вони живуть на луках, кам'янистих рівнинах, порослих чагарником, на полях, а також на узліссях тропічних, субтропічних і бамбукових лісів на висоті до 900 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Індійський фірлюк харчується насінням трав і безхребетними. Особливу помітну частку в раціоні птаха насіння становить під час сезону розмноження. В кладці 3-4 яйця. Яйця жовтуваті або сіруваті, поцятковані коричневими або сіруватими плямками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra erythrocephala. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Alström, Per (1998). Taxonomy of the Mirafra assamica complex (PDF). Forktail. 13: 97—107. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2014. Процитовано 1 травня 2009.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |