Фірлюк великий
| Фірлюк великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra hypermetra (Reichenow, 1879) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Spilocorydon hypermetrus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк великий[2] (Mirafra hypermetra) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Східній Африці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 19-21,5 см, з яких від 7,2 до 9,3 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 2-2,4 см. Середня вага становить 44-68 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла бура, горло білувате, воло і верхня частина грудей жовтувато-руді, поцятковані бурими плямками. Решта нижньої частини тіла світло-рудувато-коричнева, гузка кремова. Крила рудувато-коричневі або сіро-коричневі. Дзьоб рогово-коричневий, нижня щелепа світліша. Очі карі, лапи світло-сірі. У молодих птахів верхня частина тіла темніша, а нижня світліша.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- M. h. kathangorensis Cave, 1940 — схід Південного Судану;
- M. h. kidepoensis Macdonald, 1940 — південь Південного Судану, північний схід Уганди;
- M. h. gallarum Hartert, E, 1907 — Ефіопія;
- M. h. hypermetra (Reichenow, 1879) — південь Сомалі, Кенія, північно-східна Танзанія.
Поширення і екологія ред.
Великі фірлюки живуть на трав'яних рівнинах, порослих чагарниками, в сухих саванах. Також великі фірлюки мешкають в пустелі Данакіль.
Поведінка ред.
Великі фірлюки харчуються комахами, зокрема термітами і мурахами, а також насінням. В Сомалі сезон розмноження триває з квітня по червень. В кладці 2-4 яйця. Вони білуваті, поцятковані оливково-коричневими або рудувато-коричневими плямками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra hypermetra. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |