Фріц Бірмаєр

Фріц Бірмаєр (нім. Fritz Biermeier; 19 травня 1913 — 11 жовтня 1944) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Фріц Бірмаєр
нім. Fritz Biermeier
Народився	19 травня 1913(1913-05-19) Аугсбург, Баварія, Німецька імперія
Помер	11 жовтня 1944(1944-10-11) (31 рік) Modlind, Республіка Польща
Країна	Німецька імперія
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Штурмбанфюрер
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Спортивний знак СА Кільце «Мертва голова» Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

Член НСДАП (квиток № 4 137 044) і СС (квиток № 142 869). В 1934 році вступив у підрозділи «Мертва голова». Учасник Французької кампанії, командир взводу 1-го піхотного полку СС «Мертва голова» дивізії СС «Мертва голова». З початку 1941 року — ордонанс-офіцер і ад'ютант 2-го батальйону свого полку. Учасник Німецько-радянської війни. Відзначився у боях в Дем'янському котлі, де був важко поранений. Навесні 1942 року повернувся в дивізію і очолив взвод танкового батальйону СС. З квітня 1943 року — командир 5-ї роти, з липня 1943 року — 2-го батальйону 3-го танкового полку СС. Відзначився у боях під Кривим Рогом, де його батальйон знищив 38 радянських танків, не втративши жодного. Був важко поранений у бою і помер від ран.

Звання

• Анвертер СС (1 листопада 1933)
• Манн СС (9 лютого 1934)
• Штурмманн СС (1 листопада 1935)
• Роттенфюрер СС (25 березня 1936)
• Шарфюрер СС (1 жовтня 1937)
• Гауптшарфюрер СС (26 лютого 1938)
• Унтерштурмфюрер СС (12 березня 1938)
• Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1939)
• Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1943)
• Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1944)

Нагороди

• Спортивний знак СА в бронзі
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (12 березня 1938)
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (22 червня 1940)
  • 1-го класу (7 жовтня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (30 січня 1942)
  • в сріблі (8 вересня 1944)
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
  • в сріблі (23 березня 1943)
  • 2-го ступеня «25» (1 жовтня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (10 грудня 1943)
  • дубове листя (№ 685; 26 грудня 1944, посмертно)

Література

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• FEDERL, CH., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939—1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, 2000.
• MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Publishing, Ltd., 2012.
• WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio-Verlag, 2004.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Ritterkreuz Archiv II/2012, Veit Scherzer, Ranis, Juli 2012, ISSN 1866-4709