Фроленко Михайло Федорович

російський політик

Фроленко Михайло Федорович (Листопад 1848(1848), Ставрополь — 18 лютого 1938, Москва) — революціонер, народник, член Виконавчого комітету «Народної волі».

Фроленко Михайло Федорович
Народився листопад 1848 або 1848[1]
Ставрополь, Російська імперія
Помер 18 лютого 1938(1938-02-18) або 1938[1]
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність політик, революціонер, assassin, журналіст
Галузь політична діяльність[1], політичне вбивство[1] і народництво[1]
Alma mater Санкт-Петербурзький практичний технологічний інститут[d][2] і Петровська сільськогосподарська академія[2]
Знання мов російська[1]
Партія КПРС

Життєпис ред.

 
Будинок, в якому мешкав Фроленко

У 1870 році закінчив Ставропольську гімназію. Навчався в Петербурзькому технологічноиу інституті, з 1871 — у Петровській землероб. і лісовій академії в Москві. В 1873—79 Ф. входив до народницьких гуртків Москви, Одеси, Миколаєва, Києва. У 1873—1874 Фроленко був членом московського гуртка чайковцев, вів пропаганду серед робітників, брав участь в «ходінні в народ» на Уралі. З 1874 перебував на нелегальному становищі. 1878 вступив до «Землі і волі». В 1879 увійшов до Виконавчого к-ту «Народної волі». Учасник замахів на імператора Олександра II в листопаді 1879 під Одесою і 1 березня 1881. Арештований 17 березня 1881 у Петербурзі. За «процесом 20-ти» (1882) засуджений до страти, яку було замінено довічною каторгою. Покарання відбував в Олексіївському равеліні (до 1884) і Шліссельбурзькій фортеці (до 1905).

У 1908—1917 жив в Геленджику під наглядом поліції, співпрацював в журналі «Былое». З 1922 — в Москві, член Товариства колишніх політкаторжан і засланців і редколегії журналу «Каторга и ссылка». У 1936 вступив в Комуністичну партію. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Автор мемуарів і кількох праць з історії народництва.

  1. а б в г д е ж Czech National Authority Database
  2. а б различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.