Френкель Семен Романович

політик

Семен Френкель (вариант имени и отчества Соломон Рувимович; 1875, Умань1937, Москва) — український лікар, депутат Державної думи I скликання від Київської губернії, видатний вчений-рентгенолог і радіолог, професор (1929).

Френкель Семен Романович
 
Народження: 1875
Умань, Київська губернія, Російська імперія
Смерть: 1937
Москва
Країна: Російська імперія
Освіта: медичний факультет Харківського університетуd
Партія: Конституційно-демократична партія

Піонер енцефалографії та інших неінвазивних методів в рентгенології, а також у галузі використання контрастних препаратів у рентгенодіагностиці[1].

Життєпис ред.

Народився в Умані в єврейській родині[2][3][4][5]. Згідно з деякими джерелами, мав православне віросповідання[6]. Закінчив Білоцерківську гімназію[7]. Вступив на медичний факультет Київського університету, але в 1896 за участь у студентській Вітровській демонстрації арештований, відрахований з Київського університету і висланий з Київської губернії.

У 1898 закінчив медичний факультет Імператорського Харківського університету. Працював лікарем в Умані, ординатором єврейських лікарень, завідував установою з надання медичної допомоги незаможним хворим на дому. Учасник освітніх і благодійних установ Умані.

У лютому 1906 заарештований і кинутий до Уманської в'язниці, тяжко захворів, звільнений під поручительство лікарської корпорації. Член місцевого Уманського комітету Конституційно-демократичної партії. Під час виборів до Думи стверджував, що «єврейське питання треба поставити в першу чергу»[8].

24 квітня 1906 обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборців Київськихгубернських виборчих зборів. Увійшов до складу Конституційно-демократичної фракції. Поставив свій підпис під законопроєктом «Про цивільну рівність».

Після розпуску Державної думи був заарештований, кинутий до в'язниці і притягнутий до суду за поширення серед селян нелегальної літератури. Засуджений до ув'язнення у фортеці на два роки, які в 19081910 провів у в'язниці Умані.

У 1911 еміґрував з Російської імперії. Близько 3 років проходив практику з рентгенології у Леві-Дорна та інших фахівців у Берліні, Відні, Парижі і Гамбурзі.

З середини 1910-х — в Москві[9], де широко розгорнув медичну і наукову діяльність, спочатку як хірург-онколог, потім як рентгенолог та радіолог.

З 1917 до кінця життя очолював організоване ним рентгено-радіологічне відділення Інституту для лікування злоякісних пухлин при Московському університеті (пізніше при 1-му МГУ (1926)).

З 1922 по 1937 — завідувач рентгенологічного відділення лікарні Лікувально-санаторного управління Кремля.

З 1923 керував відділом променевої терапії (рентгенологічним та радіологічним відділеннями) Інституту з лікування пухлин (пізніше Центрального онкологічного інституту, нині МНДОІ ім. П. Герцена).

У 1926 працював лікарем в лікарні Семашко[10].

З 1929професор[9]. Один з основоположників клінічної радіобіології, вивчав аспекти загального впливу іонізуючих випромінювань при локальному опроміненні пухлин, сформулював основні онкологічні принципи променевої терапії злоякісних пухлин. Поставив питання про необхідність концентрувати дозу випромінювання в патологічному вогнищі і щадити оточуючі пухлину тканини[11]. Френкель одним із перших почав застосовувати в терапії інвазивні методи рентгенодіагностики, засновані на використанні рентгеноконтрастних речовин: енцефалографію, вентрикулографію, пієлографію та інші методи.

У 1934 організував кафедру рентгенології I-го Московського медичного інституту і залишався її завідувачем до кінця життя[9][12][13].

Один із засновників Асоціації рентгенологів, був головою Російського товариства рентгенологів і майже беззмінно був членом його правління. Засновник Московського наукового товариства рентгенологів. Брав участь у всіх рентгенівських з'їздах, зробив на них велику кількість доповідей з різних питань рентгенології і з лікування ракових пухлин рентгенівськими променями та випромінюванням радію. Брав участь в міжнародних з'їздах із рентгенології і радіології в Лондоні, Стокгольмі та Цюріху. Опублікував більше 47 друкованих наукових праць. Основні наукові роботи спрямовані на вивчення механізму біологічної дії рентгенівського випромінювання на цитоплазму клітин і плазму крові ссавців, оцінці ефективності рентгенівського опромінення ізольованої крові, що повертається потім до організму, при злоякісних пухлинах, протизапальній рентгенотерапії.

У 1928 — редактор Великої медичної енциклопедії [14] з рентгенології.

Урна з прахом Семена Френкеля похована в колумбарії Новодівичого цвинтаря[15].

Родина ред.

Був одружений на педагогові, Анастасії Френкель (18991953)[16], похована разом з чоловіком (колумбарій Новодівичого цвинтаря, секція 41, 5-1).

Наукові праці ред.

В іноземних публікаціях — S. Fraenkel[17][18][19].

  • Uber Encephalographie;
  • Uber die Wirkung der isolierten Blutbestrahlung auf die Zelle ;
  • Die Encephalographie bei psychischen und Nerven-krankheiteh des Kindes-und Sauglingsalters;
  • Uber den Emfluss der Rontgenstrahlen auf d. Zellplasma;
  • Uber die Roentgenbehand-limg der chirurg. entzundl. Vorgange;
  • Die diagnostische Bedeutung der Encephalographie bei Erkrankungen des Gehirns (1925);
  • S. Fraenkel. The Practical Application of Encephalography. The British Institute of Radiology, 1926 [20] .

Адреса ред.

Література ред.

Джерела ред.

  • Айзенштейн А. Профессор Семён Романович Френкель. [Некролог]. // «Советская медицина», 1938. № 2, c. 64.
  • Государственный архив Российской федерации. Фонд 523. Опись 1. Дело 216.
  • Российский государственный исторический архив. Фонд 1278. Опись 1 (1-й созыв). Дело 122. Лист 19; Фонд 1327. Опись 1. 1905 год. Дело 141. Лист 76-76 оборот.

Примітки ред.

  1. History of Neuroradiology. The British Journal of Radiology (1961)[недоступне посилання з Июнь 2019]
  2. Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 34.
  3. Уманьпиво [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]: Местный купец Рувин Френкель указан одним из основателей первой в городе пивоварни.
  4. Пиво России: Умань [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]: Паровой пивоваренный завод города Умань был учреждён в 1878 году Товариществом из купцов Бергельсона, Рутчайхера, Френкеля, Эттингера.
  5. Из истории Умани
  6. Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 652. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 серпня 2020.
  7. В источниках:, дата окончания гимназии 1898 год, совпадает с датой окончания университета.
  8. Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — 175 с.
  9. а б в г Френкель Семён Романович // Лики России[недоступне посилання з Июнь 2019]
  10. а б Жильцы домов 1926 г.
  11. Московский научно-исследовательский онкологический институт имени П. А. Герцена. Интересные факты. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2015.
  12. История кафедры рентгенологии 1-го МГМУ[недоступне посилання]
  13. Высокое положение С. Р. Френкеля в советской медицине подтверждается, в частности, тем, что, как сообщила газета "Рабочая Москва" от 3 июня 1935 года с. 1, рентгенолог проф. С. Р. Френкель, в числе других светил медицины был приглашен для консилиума в Кремлёвскую больницу к умирающему послу Турецкой республики г-ну Васыфу Чинару. Подпись Френкеля стоит под "Медицинским бюллетенем" вместе главным врачом Кремлевской больницы, академиком М. Б. Кролем, профессорами Фромгольдом, Бурденко, Виноградовым, Линдбергом и врачами Левиным и Соколовым
  14. Большая медицинская энциклопедия. М.: 1928
  15. Колумбарий Новодевичьего монастыря: Даты жизни ошибочно указаны: 1864—1937.
  16. Административно-хозяйственное управление ленинградских учреждений АН СССР: Анастасия Николаевна Френкель, педагог очага
  17. Liquor Hirnpunktion Röntgenologie
  18. Allgemeine Neurologie VII/2
  19. Röntgenologie Einschliesslich Kontrastmethoden
  20. The Practical Application of Encephalography