Фредерік Чапмен Роббінс
Фре́дерік Ча́пмен Ро́ббінс (англ. Frederick Chapman Robbins; нар. 25 серпня 1916 — пом. 4 серпня 2003) — американський педіатр і вірусолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1954 року за роботу з вірусом поліомієліту в умовах ізоляції і росту, що проклала шлях для створення вакцин.
| Фредерік Чапмен Роббінс | |
|---|---|
 | |
| Народився |
25 серпня 1916 Оберн, Алабама |
| Помер |
4 серпня 2003 (86 років) Клівленд, Огайо |
| Місце проживання | Коламбія |
| Країна |
 США |
| Національність | американець |
| Діяльність | лікар, біолог, викладач університету, вірусолог, фізіолог |
| Alma mater | Університет штату Міссурі |
| Галузь | вірусологія, педіатрія |
| Заклад | Кейс-Вестерн-Резерв університет |
| Членство |
Національна академія наук США[1] Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | вірус поліомієліту |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (1954) |
 Фредерік Чапмен Роббінс у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в Оберні (штат Алабама). Його батьками були Вільям Роббінс, спеціаліст з фізіології рослин, та Крістіна Роббінс (Чапмен), яка до одруження працювала науковим співробітником у галузі ботаніки. Дитинство пройшло в Колумбії (штат Міссурі), де батько працював професором ботаніки в університету штату Міссурі. У 1936 р. Роббінс одержав ступінь бакалавра мистецтв, а в 1938 — бакалавра наук в університеті штату Міссурі. По закінченні університету вступив до Гарвардського медичного коледжу, який закінчив у 1940 р. Почав спеціалізуватися з бактеріології в Дитячому медичному госпітальному центрі Бостона, а протягом 1941—1942 рр. працював інтерном.
Він отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини у 1954 році разом з Джоном Франкліном Ендерсом і Томасом Гаклом Веллером. Ця нагорода отримана за його видатну роботу з вірусом поліомієліту в умовах ізоляції і росту, прокладаючи шлях для вакцин розроблених Джонасом Солком, Альбертом Сабіном та ін. Він відвідував школу у університеті Міссурі і Гарвардський університет.
У 1952 році він був призначенням професором педіатрії. З 1966 року, Роббінс був деканом медичного факультету Case Western Reserve University. Він провів в медичній школі до 1980 року, коли він взяв на себе керівництво Національної академії наук «Інститут медицини». У 1985 році Роббінс повернувся в Case Western Reserve як почесний декан і почесний професор університету, де він працював до своєї смерті у 2003 році. На його честь названа медична школа «Frederick C. Robbins» .
Примітки ред.
- ↑ NNDB — 2002.
Література ред.
Кімакович В. Й. Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини: біографічні нариси / В. Й. Кімакович, І. Д. Герич, О. О. Кущ ; авт. передм. Д. Д. Зербіно. — Ужгород: Закарпаття, 2003. — 420 с. : іл.