Фредерік Річардс Лейланд
Фредерік Річардс Лейланд (англ. Frederick Richards Leyland) (30 вересня 1831 — 4 січня 1892) — британський судновласник і колекціонер творів мистецтва з Ліверпулю.[4]
| Фредерік Річардс Лейланд | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Frederick Richards Leyland | ||||
 Голова Фредеріка Лейденд, 1879, художник Данте Габрієль Росетті. | ||||
| Народився |
30 вересня 1832 Велика Британія | |||
| Помер |
4 січня 1892[1] (59 років) Лондон, Сполучене Королівство | |||
| Поховання | Бромптонський цвинтар | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Національність | англієць | |||
| Місце проживання | Ліверпуль | |||
| Діяльність | судновласник і колекціонер творів мистецтва | |||
| Батько | John Leylandd[2] | |||
| Мати | Anne Jane Richardsd[2] | |||
| У шлюбі з | Frances Dawsond[2] | |||
| Діти | Florence Leylandd, Frederick Dawson Leylandd[3], Frances Leylandd[3] і Francis George Leyland Woosterd[2] | |||
|
| ||||
 Фредерік Річардс Лейланд у Вікісховищі | ||||
.jpg)
Кар'єра ред.
1844 Ann Jane Leyland переконала «John Bibby & Sons», найстарішу судноплавну лінію Ліверпуля, взяти до себе як учня її старшого сина Фредеріка Річардс Лейланда. Лейланд, служачи учнем в цій фірмі піднявся і став партнером «John Bibby, Sons & Co.» (до цього звалася «John Bibby & Sons»).
У 1850 році залізні пароплави довели свою вигідність і міцно ввійшли до флоту. Торгівля велася в першу чергу з Середземномор'ям, експортуючи товари британського виробництва в обмін на місцеві сільсько-господарські продукти. Фредерік Річардс Лейланд, як говорили, грав важливу роль для введення в «Bibby» пароплавів в 1850 році для середземноморської торгівлі.
У 1861 році Фредерік Річардс Лейланд стає партнером в фірмі «John Bibby, Sons & Co.» (до цього звалася «John Bibby & Sons»).
У 1867 році Лейланд взяв в оренду Speke Hall (Спік зал) в Ліверпулі і у 1869 році купив будинок у Лондоні на 49 Princes Gate.
1872 рік. Товариство «John Bibby, Sons & Co.», що складалося з компаньйонів (партнерів) в числі яких був Фредерік Річардс Лейланд, розпалося.[5]
У 1873 року Фредерік Річардс Лейланд одержав контрольний пакет акцій і бере правління від Джеймса Біббі на себе, бо Джеймс має намір піти у відставку. Лейланд зберег за собою право використовувати назву компанії «John Bibby, Sons & Co.» (він не проводив це в життя) і здавання компанії в найм. На цьому етапі компанія мала тільки чисто червоний прапор.
У 1873 році Фредерік Річардс Лейланд викупив 21 судно у підприємців братів Біббі, які віддали йому контроль над компанією, і Лейланд змінив назву компанії на назву з його власним ім'ям «Leyland Shipping Line».[5]
Коли Джеймс Біббі пішов на пенсію, його партнер Фредерік Річардс Лейланд, придбавши контрольний пакет акцій фірмі «John Bibby, Sons & Co.», сформовує у 1873 році іншу компанію «Leyland Shipping Line» на базі «Bibbys».
Меценат ред.
Перші закази Лейланда були до Россетті і Джеймс Макнейл Вістлер, і дати з 1864 по 1867 рік. Лейланд збирав мистецтва епохи Відродження, а також, що з прерафаелітів, Вістлер і Альберт Мур.
Лейланд замовив картину «Зачарований Мерлін» (англ. The Beguiling of Merlin), написану художником пре-рафаелітом Едвардом Берн-Джонсом, яка була створена між 1872 і 1877 роками. На картині зображена сцена з легенд короля Артура — захоплення Мерліна разом з Леді Озера, Німуе. Мерлін показаний в пастці, безпорадним в кущі глоду, тоді як Німуе читає з книги заклинань.
У 1870-х роках Лейланд уповноважив Вістлера прикрасити свою їдальню. Отримана Павичева кімната вважається одним з найбільших творів Вістлера.[6]
Останні роки ред.
В 1888 році Фредерік Річардс Лейланд відійшов від активного бізнесу, залишивши свого сина Фредеріка Доусона Лейланда (англ. Frederick Dawson Leyland) головним над судноплавною лінією.[5][7]
4 січня 1892 а Фредерік Лейланд впав і помер на залізничній станції Блекфрайарс, залишивши свою компанію без керівника. Джон Рівз Еллєрман (англ. John Reeves Ellerman) (1862 —), Крістофер Фернесс (англ. Christopher Furness) і Генрі О'Хейген (англ. Henry O'Hagen) сформували компанію, щоб купити флот у виконавців «Leyland Line». Еллєрман був призначений керуючим директором.[5] Так у 1892 році Джон Рівз Еллєрман зробив свій перший крок у судноплавстві очоливши консорціум, який придбав «Leyland Line» у покійного Фредеріка Річардса Лейланда.
Один з найбільших судновласників Великої Британії Фредерік Річардс Лейланд у 1892 році був похований на кладовищі Brompton, у Лондоні.[8] Похоронний пам'ятник Лейланду — це тільки одна така робота Едварда Берн-Джонс, найкращий похоронний пам'ятник з мистецтв і ремесел у Великій Британії, а також в списку Класу II.[9]
Після смерті ред.
У 1892 році Джон Еллєрман зробив свій перший крок у транспортні провідними консорціуму, який придбав «Leyland Line» кінця Фредерік Річардс Лейланд.
У 1901 році Еллєрман продав цей бізнес американському магнату Джону Пірпонту Моргану за £ 1,2 млн, який негайно війшов у склад «International Mercantile Marine Company».
Похоронний пам'ятник Лейланда є єдина серед подібних робіт Едварда Берн-Джонса — найкраща з Руху мистецтв і ремесел поховальних пам'яток у Великій Британії, і Grade II, наведені.
Після смерті Лейланда, його вдова продала Павичеву кімнату американському промисловцю і колекціонеру творів мистецтва Карл Ланг Фрір (англ. Charles Lang Freer), який демонтував Павичеву кімнату і відправив її в Сполучені Штати. В даний час вона знаходиться в Смітсонівському музеї в галереї мистецтв Фріра у Вашингтоні, федеральний округ Колумбія.
Сім'я ред.
Фредерік Лейланд одружився з Френсіс Доусон (англ. Frances Dawson) (1834–1910) у 1855 році, але вони розлучилися у 1879 році.
У них було четверо дітей:
Посилання ред.
- ↑ Lochnan K. A. Leyland, F(rederick) R(ichards) // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T050805
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ "The Plimsoll Sensation: The Great Campaign to Save Lives at Sea". Авторы: Nicolette Jones
- ↑ а б в г Grace's Guide. British industrial history.
- ↑ Шаблон:NHLE
- ↑ Linda Merrill, "Leyland, Frederick Richards (1831–1892)", Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004. Retrieved 4 November 2015]
- ↑ Brompton.org
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 13 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
