Франц Куловець
Франц Куловець (словен. Franc Kulovec; 8 січня 1884, Доленє Сушиці — 6 квітня 1941, Белград) — словенський римо-католицький священник, політик і журналіст.[4]
| Франц Куловець | |
|---|---|
| Franc Kulovec | |
 | |
| Народився |
8 січня 1884 Доленє Сушиці |
| Помер |
6 квітня 1941 (57 років) Белград |
| Поховання | Цвинтар Нав'є, Любляна |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина → .svg){kind=small} Югославія |
| Діяльність | політик, журналіст, католицький священник |
| Галузь | церковне служінняd[1], католицьке богослов'я[1], політика[1] і журналістика[1] |
| Знання мов | словенська[2][1][3] |
| Партія | Словенська народна партія |
| Конфесія | католицька церква |
Біографія ред.
Народився в населеному пункті Доленє Сушице неподалік Ново Места, що на той час перебувало у складі австро-угорського Герцогства Крайна. Після навчання в молодшій середній школі у Кочев'ї та старшій середній у Любляні там само вивчав теологію, у 1907 став священником. У 1910 у Відні отримав ступінь доктора богослів'я. Протягом 1910—14 був професором єпархіальної гімназії у Шентвиді (нині — Інститут святого Станіслава), протягом Першої світової війни — військовим священником (капеланом). Після війни зайнявся політичною діяльністю та став одним з основних лідерів Словенської народної партії. У 1919 заснував Югославську селянську спілку та був обраний генеральним секретарем Словенської народної партії; у 1920 став головним редактором газети Slovenec. До 1922 реорганізував Словенську народну партію, яка в результаті війни була політично ослабленою. На виборах 1923, 1925 та 1927 був обраний депутатом до Народної скупщини. У 1924 та 1927 обіймав посаду міністра сільського господарства. Пізніше брав участь в укладенні Словенської декларації; з січня 1933 по жовтень 1934 був інтернований у Фочі та Сараєві. У 1935 став генеральним секретарем словенської бановинської ради Югославської радикальної спілки[en]. Був пов'язаний з організацією Селянський союз. У 1938 повторно обраний народним депутатом. Двічі призначався сенатором (у 1938 та 1940). Був організатором селянського кооперативу та заступником директора Головної спілки кооперативів у Белграді. Був також одним із керівників католицької медійної спілки; протягом 1939—41 — голова консорціуму словенських католицьких друкованих медіа. Також був задіяний у Суспільній думці (словен. Socialna misel) та Патріоті (словен. Domoljub). Був найближчим соратником Антона Корошеця; після смерті останнього став його наступником.[5] Британські дипломати в Югославії позитивно відгукувалися про Куловця. У січні—березні 1941 був міністром без портфеля в уряді Цветковича—Мачека. В уряді Душана Симовича обіймав посаду міністра будівництва.
Загинув під час німецького бомбардування Белграда 6 квітня 1941.
Похований на цвинтарі Нав'є в Любляні.[6]
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/151111267
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Nova revija, Números 207—209. Kulturna skupnost Slovenije. Cankarjeva zal., 1999, с. 164
- ↑ Luthar, Oto (2008). Peter Lang (ред.). The Land Between: A History of Slovenia (англійська) . ISBN 3631570112. с. 402
- ↑ Find a Grave. Franc Kulovec (1884 - 1941) (англійська) . Процитовано 25 березня 2013.
Джерела ред.
- Enciklopedija Slovenije, 6. zvezek, 1992
- Maksimiljan Fras, Mariborski župan dr. Alojzij Juvan in njegov čas, Maribor, 2013