Францішек Ксаверій Нітославський (пол. Franciszek Ksawery Nitosławski, 1680, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ — 1755) — урядник та військовий діяч Речі Посполитої.

Францішек Ксаверій Нітославський
Народився 1680
Станиславів, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 1755
Житомир, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Івано-Франківськ
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність політик
Відомий завдяки меценат
Посада підвоєвода Київський
Термін 1738—1754 роки
Попередник ?
Наступник Францішек Казимир Хоєцький
Конфесія католицтво
Рід Нітославські
Батько Павло Нітославський
Мати Магдалена Ожевич
Родичі Ясинські
У шлюбі з Ельжбета Куницька
Діти 3 сина та 2 доньки
Герб
Герб

Життєпис ред.

Народився 1680 року в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ, Україна). Походив із заможного польського шляхетського роду Нітославських гербу Доленга. Син Павла Нітославського, бургграфа вінницького, полковника коронних військ.

1730 року отримав посаду ловчого холмського. Наприкінці 1720-х років призначається гродським суддею м. Києва. За заповітом батька завершив фінансування будівництва костелу тринітаріїв у Станіславі, який було освячено у 1732 році.

У 1738 році стає підвоєводою Київським. На цій посаді намагався активно боротися з гайдамацьким рухом. Для цього налагоджував стосунки з кошовими отаманами Запорозької Січі, зокрема Семеном Єремієвичем та Якимом Ігнатовичем. У 1740 році отримав під опіку село Яроповичі.

У 1753 році брав участь (разом з повітовим суддею Лукашем Богдановичем) у розслідуванні справи щодо нібито викрадання і вбивства житомирськими євреями-орендарями сина шляхтича Студзенського. Усіх було визнано винними, з яких 6 четвертовано.

Помер Францішек Нітославський у 1755 році, ймовірно у Житомирі. Його було поховано в крипті костелу тринітаріїв у Станиславові.

Родина ред.

Дружина — Ельжбета Куницька. Діти:

  • Сини Антоній, Юзеф та Лукаш померли молодими, не залишивши потомства
  • Уршуля (1710-), дружина Станіслава Щеньовського
  • Йоанна-Катаржина (1720-д/н), дружина Антонія Урсина-Прушинського гербу Равич

Джерела ред.

  • Завальнюк К. Останній із визначних Щеньовських. — Винниця, 2004. — С. 11.
  • Мицик Ю. А. Кілька документів до історії запорозького козацтва XVII — пп. XVIII ст. // Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорозького козацтва. Матеріали наукових читань Д. Яворницького. Збірник статей. — Запоріжжя, 1993. — С. 85–101.
  • Справа Стефана Студзенського.
  • Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk, 1841. — T. VI. — S. 571. (пол.)

Посилання ред.