Вікіпедія

Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані

Іспанський аристократ. Представник іспанської гілки Бурбонів. Великий магістр ордену Святого Лазаря.

Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані (ісп. Francisco de Paula de Borbón y Escasany, Duque de Sevilla; 16 листопада 1943(19431116), Мадрид) — іспанський аристократ і гранд, 5-й герцог Севільський (з 1967 року), далекий родич іспанської королівської правлячої династії Бурбонів.

Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
Франсіско де Паула Енріке де Бурбон-і-Ескасані
5-й Герцог Севільський
з 1967
Попередник: Енрікета де Бурбон-і-Параді
48-й Великий магістр Військового
і Госпітальєрного Ордену
Святого Лазаря Єрусалимського
5 жовтня 1996 — 12 жовтня 2008
Попередник: Франсіско де Бурбон-і-Бурбон
Наступник: Карлос Гереда і де Бурбон
 
Ім'я при народженні: ісп. Francisco de Paula de Borbón y Escasany
Народження: 16 листопада 1943(1943-11-16) (80 років)
Мадрид, Іспанія
Країна: Іспанія
Рід: Іспанські Бурбони
Батько: Франсіско де Бурбон-і-Бурбон
Мати: Енрікета Ескасані-і-Мігель
Шлюб: Beatrice Wilhelmine Paula Gräfin von Hardenbergd і Isabel Eugeni Karanitschd
Діти: Francisco de Borbón Graf von Hardenbergd, Olivia de Borbónd[1] і Christina de Borbónd[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бізнесмен, який займається банківською діяльністю, нерухомістю та іншими видами комерційної діяльності[2][3].

Біографія ред.

Народився в Мадриді 16 листопада 1943 року. Старший син Франсіско де Бурбон-і-Бурбон (1912—1995), старшого сина Франсіско де Бурбон-і-де-ла-Торре (1882—1952) і Енрікети де Бурбон-і-Параді, 4-ї герцогині Севільської (1885/1888 — 1967). Його мати — Енрікета Ескасані-і-Мігель (1925—1962) була дочкою Ігнасіо Ескасані-і-Анселя і Енрікети де Мігель-і-Мас, 2-й маркізи де Побла де Кларамун.

Його дід і баба по батьковій лінії були двоюрідними братами і внуками інфанта Енріке Іспанського, 1-го герцога Севільського (1823—1870). Франсіско де Бурбон, 5-й герцог Севільський, є членом іспанської династії Бурбонів і родичем нинішнього короля Іспанії Філіпа VI, оскільки вони обидва є нащадками іспанського короля Карла IV.

Герцог Севільський ред.

Після смерті своєї бабусі, Енрікети де Бурбон-і-Параді, 4-ї герцогині Севільської (1885—1967), він успадкував титул герцога Севільського. Його батько Франсіско де Бурбон-і-Бурбон відмовився від своїх власних прав на герцогський титул на користь старшого сина у 1967 році.

Родина ред.

Герцог Севільський був тричі одружений. 7 липня 1973 року в Баден-Бадені він одружився першим шлюбом з графинею Беатріс фон Харденберг (народилася 28 червня 1947 р.), дочці графа Гюнтера фон Харденберг (1918—1985) і принцеси Марії Джозеф цу Фюрстенберг (1922—2008). У подружжя було троє дітей. 30 червня 1989 року вони розлучилися.

  • Олівія де Бурбон-і-Харденберг (нар. 6 квітня 1974, Лондон), підприємець, яка створила ювелірну фірму «Aristocrazy»
  • Христина де Бурбон-і-Харденберг (нар. 2 вересня 1975, Мадрид), керівник фірми по швидкому харчуванню (кейтеринг)
  • Франсіско де Бурбон-і-Харденберг (нар. 21 січня 1979, Мадрид), підприємець, учасник першого сезону телевізійного серіалу на каналі TLC «Secret Princes»[4]

19 жовтня 1991 року герцог Севільський вдруге одружився в Відні на Ізабеллі Євгенії Караніч (народилася 23 листопада 1959). Подружжя було бездітним і розлучилося 17 червня 1993 року в Мадриді.

2 вересня 2000 року він втретє одружився в Марбельї на Марії де лос Анхелес-де-Варгас-Цуніга-і-де-Хуанес (народилася 19 листопада 1954). Третій шлюб також був бездітний.

Орден Святого Лазаря ред.

 
Герб великого магістра Ордена Святого Лазаря, створеного в 1910 році

5 жовтня 1996 року в Санта-Марії-делла-Пасіоне (Мілан, Італія) Франсіско де Бурбон-і-Ескасані, 5-й герцог Севільський, був обраний 48-м великим магістром Ордена Святого Лазаря (від Мальтійського відділення). Він змінив на цій посаді свого батька, який був великим магістром Ордену Святого Лазаря з 1959 року. В 2008 році герцог Севільський відмовився від посади великого магістра, його змінив його кузен, Дон Карлос Гереда і де Бурбон, маркіз де Альмасан (1947 р.н.). Після відставки герцог Севільський отримав звання «почесний великий магістр».

Порядок успадкування вакантного французького престолу ред.

Будучи прямим нащадком короля Франції Людовика XIV, Франсіско де Бурбон, герцог Севільський, знаходиться на шостому місці в порядку спадкування французького королівського престолу.

Титулатура і нагороди ред.

  • 16 листопада 1943—1967 рік: Дон Франсіско де Бурбон-і-Ескасані
  • 1967 — даний час: Його Високоповажність Герцог Севільський
  • Великий магістр Ордена Святого Лазаря (1996—2008)
  • Кавалер Ордена Орла Грузії і Нетлінної Плащаниці
  • Президент (Consejero Magistral) корпусу дворянства Астурії.

Джерела ред.

  • Profile, Genealogics.org; accessed 18 February 2015.
  • Profile, thePeerage.com; accessed 18 February 2015.
  • The Royal House of Stuart, London, 1969, 1971, 1976, Addington, A. C., Reference: II 97.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Bloomberg profile
  3. ↑ Official website of Crédit des Alpes. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2019.
  4. ↑ TLC television show info. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 26 жовтня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсіско_де_Паула_Енріке_де_Бурбон-і-Ескасані&oldid=37360018