Франсуа де Тотт
Франсуа де Тотт (17 серпня 1733 — 24 вересня 1793) — французький дипломат, генерал, мандрівник, барон.
| Франсуа де Тотт | |
|---|---|
| фр. François de Tott | |
| Народився |
17 серпня 1733[1][2] Шаміньї |
| Помер |
24 вересня 1793 (60 років) Бад-Тацманнсдорф, Оберварт, Бургенланд, Австрія |
| Поховання | Bad Tatzmannsdorf Cemeteryd |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | дипломат, військовослужбовець |
| Знання мов | французька[1] |
| Військове звання | генерал |
| Батько | Antoine André de Tott, Baron de Tottd[3] |
| Мати | Marie Erneste Pesselierd[3] |
| Діти | Sophie de Tottd і Marie Françoise de Tottd[3] |
Біографія ред.
Мав словацьке походження від шляхтичів з Нітри. Син барона Андрія де Тотта та Марія Ернести Пессельє. Народився 1733 року в м. Ла-Ферте-су-Жуар (Франція). В 10-річному віці був записаний до гусарського полку. 1755 року у почті посла Шарля Грав'є де Верженна перебував у Стамбулі. 1757 року після смерті батька повернувся до Франції.
1766 року був посланцем у Швейцарії. 1767 працював консулом Франції у Кримському ханаті. Під час російсько-турецької війни 1768—1774 керував фортифікаційними роботами в зоні Дарданелл, склав плани оборони кордонів Османської імперії з боку Очакова і Криму.
1776 повернувся до Франції, де обіймав посаду головного інспектора її консульств на Близькому Сході. На підставі своїх подорожей і діяльності на Кримському півострові і південноукраїнських землях видав «Записки про турків і татар» (1784; італійський переклад — «Нарис політичної і воєнної історії Криму», Венеція, 1787), де подав характеристику політичного й економічного становища Північного Причорномор'я, політики ханату та її впливу на відношення між Росією і Портою.
З 1778 року був комендантом замку Дуе. Під час Французької революції (див. Французька революція 1789—1804) 1790 року емігрував до Швейцарії, потім Австрії. Помер в угорському маєтку Бад-Тацманнсдорф (тепер Австрійська республіка).
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела та література ред.
- Варварцев М. М. Тотт Франсуа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Література ред.
- Татарчевский А. Путешествие и деятельность барона Тотта в качестве консула в Крыму в 1767 году. «Университетские известия» (К.), 1873, № 10
Посилання ред.
- Тотт (Tott) Франсуа де // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.257
- Записки барона Тотта о татарском набеге 1769 г. на Ново-Сербию // Киевская старина. — 1883. — № 9-10 . — С. 135—198 (рос.)