Франсуа́ Шарль Арман Фійо́н (фр. François Charles Armand Fillon; нар. 4 березня 1954(19540304), Ле Ман, Сарта) — прем'єр-міністр Франції (17 травня 2007 — 15 травня 2012). Був міністром праці в уряді прем'єр-міністра П'єра Рафарена з 2002 до 2004 рр. Пізніше, з 2004 до 2005 рр. був міністром освіти. Рафарен є членом партії Союз за Народний Рух, де головував президент Франції Ніколя Саркозі. Вважає Крим «історично російським».[4]

Франсуа Фійон
François Fillon
фр. François Fillon
Франсуа Фійон François Fillon
Франсуа Фійон
François Fillon
167-ий прем'єр-міністр Франції
17 травня 2007 — 15 травня 2012
Попередник Домінік де Вільпен
Наступник Жан-Марк Еро
Народився 4 березня 1954(1954-03-04) (70 років)
Ле Ман, Франція
Відомий як політик, адвокат, legislative assistant
Країна Франція[1][2]
Alma mater Le Mans Universityd, Університет Париж-Декарт, Château des Perraysd[3], Q3268939? (червень 1972)[3], Інститут політичних досліджень і Університет Париж-Сітеd
Політична партія Союз за Народний Рух
Мати Anne Fillond
У шлюбі з Пенелопі Фійон
Релігія католицька церква
Нагороди
Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста великий офіцер ордена Почесного легіону Grand Cordon of the Order of the Paulownia Flowers Grand Cordon of the Order of the Rising Sun орден Трьох зірок
Підпис

Біографія ред.

Народився в департамент Сарта на північному заході країни. Його родина мала довгі коріння в регіоні. Його батько був адвокатом, а мати Анна Фійон — відома у Франції історик. Він також має молодших братів Домініка та П'єра. Домінік став відомим піаністом. Дружина Франсуа Фійона — уроджена Пенелопі Кларк родом з Уельсу, також з родини адвоката. Її молодша сестра Джейн одружилася з молодшим братом Шарля, П'єром. У Шарля й Пенелопі п'ятеро дітей: Марі, Шарль, Антуан, Едуар і Арно. Родина мешкає в селищі Сабль-сюр-Сарта в замку, який вони придбали 1993 року.

Освіта ред.

Політичне життя ред.

Міністерські призначення ред.

  • 19931995 — міністр з питань вищої освіти та наукових досліджень.
  • Травень — листопад 1995 — міністр зв'язку та інформаційних технологій.
  • Травень 2002 — березень 2004 — міністр соціального забезпечення та праці.
  • Березень 2004 — червень 2005 — міністр освіти, вищої освіти та наукових досліджень.
  • 17 травня 2007 — призначений президентом Ніколя Саркозі на посаду прем'єр-міністра країни.

Скандали ред.

Стосунки з Путіним ред.

Перебуваючи на посаді прем'єр-міністра Франції, Франсуа Фійон використовував службове становище для організації за гроші зустрічі ліванського мільярдера Фуада Махзумі з президентом РФ Путіним і гендиректором нафтової компанії Total Патріком Пуянне (Patrick Pouyanné). Обидві зустрічі відбулися в Санкт-Петербурзі в рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму в червні 2015 року. Франсуа Фійон виступив у ролі посередника, який має близькі відносини з Путіним. З цю угоду від одержав від Фуада Махзумі платню у розмірі $50 тис.[5][6]

Ув'язнення ред.

29 червня 2020 року Суд Парижу засудив Фійона до 5 років тюремного ув'язнення, з яких умовно — три, у справі про використання службових коштів на оплату праці дружини та дітей, які начебто були помічниками, однак насправді ніколи не працювали. Дружину Пенелопу визнали співучасницею та засудили до трьох років в'язниці умовно, кожного з подружжя зобов'язали сплатити $375 тис., а Фійону заборонили балотуватись на виборні посади впродовж 10 років[7].

«Зарубежнефть» ред.

Увійшов до складу членів правління нафтової компанії «Зарубежнефть», що перебуває під контролем російської влади. Згідно з документами, опублікованими на російському сайті, підконтрольному «Інтерфаксу», входить до складу правління компанії з 28 червня 2021[8].

Примітки ред.

  1. http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-17484121
  2. http://www.nndb.com/gov/732/000051579/
  3. а б http://rue89.nouvelobs.com/2011/06/27/le-dossier-scolaire-du-cancre-fillon-sur-dun-echec-211143
  4. В Україні пропонують зробити персоною нон ґрата кандидата у президенти Франції // Експрес.
  5. RFI: Фийон продал встречи с Путиным и главой Total за 50 тысяч долларов
  6. УКРІНФОРМ: Фийон продав зустріч з Путіним та Тоталь за 50 тисяч доларів
  7. Експрем’єр Франції засуджений до тюремного ув’язнення через зарплату дружини. Європейська правда (українською) . 29 червня 2020. Процитовано 5 липня 2021.
  8. Експрем’єр Франції увійшов до ради директорів російської "Зарубежнефти". Українська правда (українською) . 4 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.

Посилання ред.