Франк Семен Людвигович
Семен Людвігович Франк (16 [28] січня 1877, Москва, Російська імперія — 10 грудня 1950, Лондон, Велика Британія) — російський філософ і релігійний мислитель.
| Франк Семен Людвигович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
16 (28) січня 1877 Москва, Російська імперія | |||
| Смерть |
10 грудня 1950[1][2][3] (73 роки) Лондон, Велика Британія | |||
| Підданство | Російська імперія | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Саратовський університет, МДУ і Санкт-Петербурзький Імператорський університет | |||
| Основні інтереси | російська філософія | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd (невідомо), Лазаревський інститут східних мов (1892) і Імператорський Казанський університет (невідомо) | |||
| Літературний напрям | Russian religious philosophyd | |||
| Партія | Конституційно-демократична партія і Союз визволення | |||
| Конфесія | православ'я і юдаїзм | |||
| Брати, сестри | Léon Zackd і Mikhail Frankd | |||
|
| ||||
 Франк Семен Людвигович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Учасник збірок «Проблеми ідеалізму» (1902), «Віхи» (1909) і «З глибини» (1918). Прагнув до синтезу раціональної думки і релігійної віри в традиціях апофатичної філософії і християнського платонізму, перебував під впливом Плотіна і Миколи Кузанського. Уже будучи в еміграції виявив схожість своїх досліджень з ідеями Володимира Соловйова (особливо у світлі концепції позитивної всеєдності).
Протоієрей Василь Зеньковський, історик російської філософії, писав, що серед мислителів свого покоління Семен Франк був найбільш філософським[5].
Біографія ред.
.png)
Дитячі роки ред.
Семен Людвігович Франк народився в єврейській родині. Його батько, лікар Людвіг Семенович Франк (1844—1882) — випускник Московського університету (1872), переселився в Москву з Віленської губернії під час Польського повстання 1863 року, як військовий лікар брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878 років, за відвагу та відданість Російській імперії був удостоєний ордена Святого Станіслава 3-го ступеня та особистого дворянства[6][7][8]. Л. С. Франк працював у Департаменті охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ, сім'я жила на П'ятницькій вулиці, потім в Мясницкій околотці; разом з ними жила мати батька (бабуся філософа) Феліція Френкель, а також сестри батька Теофілія і Єва. У 1891 році, через 9 років після смерті чоловіка від лейкозу, мати С. Л. Франка — Розалія Мойсеївна Росіянська (1856, Ковно — 1908, Нижній Новгород)[9] — вдруге вийшла заміж за аптекаря Василя Івановича (Цалеля Іціковича) Зака, який в 1884 році повернувся з шестирічного сибірського заслання, яке він відбував за участь у «Народній волі»[10].
У дитинстві Семен Франк отримав домашню освіту у свого діда, купця першої гільдії Мойсея Мироновича Росіянського (1830—1891), уродженця Ковно[11], який був наприкінці 60-х роках XIX століття одним із засновників московської єврейської громади і у якого онук сприйняв інтерес до філософських проблем релігії[12]. Р. М. Росіянськая з дітьми жила разом з Мойсеєм Мироновичем і його дружиною (бабусею філософа) Сорой-Гитл Добринер (1834—?, родом з Тільзіта у Східній Пруссії), спочатку в Мясницькому околотку, а з 1899 року — у власному будинку в Кривому провулку; дід торгував чаєм.
У 1886—1892 роках Семен Франк навчався у Лазаревському інституті східних мов, де був прийнятий відразу в другий клас. У 1891 році мати переїхала до нового чоловіка в Нижній Новгород і оселилася в Канавино, Семен приєднався до них через рік і в Нижньому Новгороді закінчив гімназію, після чого поступив в Московський університет.
Бібліографія ред.
- С. Л. Франк, Введение в философию. [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.] Берли, 1923, - 128 с.
- С. Л. Франк, Гете и проблема духовной культуры. [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1932. — № 35. — С. 83-90
- С. Л. Франк, Достоевский и кризис гуманизма. [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1931. — № 27. — С. 71-78
- С. Л. Франк, Древние сказания о судьбе человека. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1928 — № 9. — С. 91-93
- С. Л. Франк, Душа Человека. Опыт введения в философскую психологию [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.] — М. 1917. — 252 с. (На Викискладе)
- С. Л. Франк, Ересь утопизма [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] // По ту сторону правого и левого. — 1972. — С. 85-106
- С. Л. Франк, Из размышлений о русской революции [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Крушение кумиров [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.]. — Берлин: YMCA-press. — 1924. — 104 c.
- С. Л. Франк, Макс Шеллер (Некролог). [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1928 — № 13. — С. 83-86
- С. Л. Франк, Мистика Рейнера Марии Рильке. [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1928 — № 12. — С. 47-75
- С. Л. Франк, Мистика Рейнера Марии Рильке (окончание). [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1928 — № 13. — С. 37-52
- С. Л. Франк, Мистическая философия Розенцвейга. [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1926 — № 2. — С. 139—148
- С. Л. Франк, Непостижимое [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Новая русская философская система. [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1928 — № 9. — С. 89-90
- С. Л. Франк, Новая этика немецк. идеализма (Н. Гартман). [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1926 — № 5. — С. 133—137
- С. Л. Франк, Новое издание Баадера. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1926 — № 4. — С. 188—189
- С. Л. Франк, Новокантианская философия мифологии. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1926 — № 4. — С. 190—191
- С. Л. Франк, Онтологическое доказательство бытия Бога [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.] // По ту сторону правого и левого. — 1972. — С. 109—151
- С. Л. Франк, Основная идея философии Спинозы. [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1933 — № 37. — С. 61-67
- С. Л. Франк, О природе душевной жизни [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.] // По ту сторону правого и левого. — 1972. — С. 156—239
- С. Л. Франк, Памяти Л. М. Лопатина. [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Путь. — 1930 — № 24. — С. 111—114
- С. Л. Франк, Памяти Ю. И. Айхенвальда. [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1929 — № 15. — С. 125—126
- С. Л. Франк, Пирогов как религиозный мыслитель. [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1932 — № 32. — С. 73-84
- С. Л. Франк, По ту сторону «правого» и «левого» [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] // Числа. — № 4 — 1930—1931. — С. 128—142
- С. Л. Франк, Предмет знания [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Проблема «христианского социализма» [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1939 — № 60. — С. 18-32
- С. Л. Франк, Психоанализ как миросозерцание. [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1930 — № 25. — С. 22-50
- С. Л. Франк, Реальность и человек [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Религиозно-исторический смысл русской революции [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.] // Мосты. — 1967. — C. 7-32
- С. Л. Франк, Религиозность Пушкина. [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1933 — № 40. — С. 16-39
- С. Л. Франк, Религиозные основы общественности. [Архівовано 17 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1925 — № 1. — С. 9-30
- С. Л. Франк, Религия и наука [Архівовано 8 січня 2020 у Wayback Machine.] // Религия, философия и наука. — 1953. — № 1 — С. 1-26
- С. Л. Франк, Религия и Наука в современном сознании. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1926 — № 4. — С. 145—156
- С. Л. Франк, С нами Бог [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Свет во тьме [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Смысл жизни. [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] Брюссель: Изд-во «Жизнь с Богом», 1976. — 170 с.
- С. Л. Франк, Философия ветхозаветного мира. [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1929 — № 19. — С. 109—113
- С. Л. Франк, Философия Гегеля (к столетию со дня смерти Гегеля). [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Путь. — 1932 — № 34. — С. 39-51
- С. Л. Франк, Философия и жизнь. (Международный философский съезд в Праге). [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1934 — № 45. — С. 69-76
- С. Л. Франк, Церковь и мир, благодать и закон. [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] // Путь. — 1927 — № 8. — С. 3-20
- С. Л. Франк, Философия и религия [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, De Profundis [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- С. Л. Франк, Этика нигилизма // Вехи. — 1909. — С. 146—181
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118692739 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Семён Людвигович Франк. www.alexandrmen.ru. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
- ↑ А (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2012. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ Родители С. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 березня 2017.
- ↑ Российский либерализм: идеи и люди
- ↑ В ревизских сказках по Ковенской губернии за 1858 год, доступных на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org, Хая-Рейзя Россиенская, 2-х лет, указывается как дочь Мойше-Лейба Мееровича Россиенского и Соры-Гитл Добринер.
- ↑ Зак Василий Иванович // Деятели революционного движения в России: в 5 т. / под ред. Ф. Я. Кона и др. — М. : Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльнопоселенцев, 1927—1934.
- ↑ В ревизских сказках за 1851, 1852, 1858 и 1868 годы, доступных на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org, годом рождения Мойше-Лейба Мееровича (Моисея Мироновича) Россиенского указан 1830 год. Фамилия всей семьи указана как Россиенский. В переписи 1868 года Мойше-Лейб Россиенский ещё значится жителем Ковно.
- ↑ Татьяна Франк «Один из столпов местной еврейской общины». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 23 березня 2017.
Джерела та література ред.
- Франк, Семен Людвигович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 688. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання ред.
- С. [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] Л. Франк — Книги, статті, біографія [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Франк Семен Людвігович — Біографія. Висловлювання
- Тетяна Франк — аудиовоспоминания дружини С. [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.] Л. Франка на радіо Свобода [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
- С. [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] Л. [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] Франк [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] в бібліотеці «Вѣхи»
- С. [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.] Л. [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.] Франк [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.] в бібліотеці Якова Кротова
- С. [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] Л. [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] Франк [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] в бібліотеці «Інша література»
- Ст. Ст. Зеньковський. Історія російської філософії. Глава V. Метафізика всеєдності, а) Системи Л. П. Карсавіна та С. Л. Франка [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Мень, Олександр «Світова духовна культура»
- С. [Архівовано 29 квітня 2017 у Wayback Machine.] Л. Франк на сайті «Екзистенціальна і гуманістична психологія» [Архівовано 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Буббайер Ф. С. Л. Франк: Життя і творчість російського філософа. — М.: РОССПЭН, 2001. ISBN 5-8243-0269-3
- Зюзін А. В. Професорська бібліотека: колекція книг з бібліотеки С. Л. Франка у складі фонду Зональної наукової бібліотеки імені В. А. Артисевич Саратовського державного університету імені [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] Н. Р. Чернишевського. — Саратов, 2012
- Купріянов Ст. А. Трансформація філософії тривалості А. Бергсона в ідеал-реалізм С. Л. Франка // Історія філософії. Т. 21. — № 1/2016. — С. 128—135.