Франк Ерне (нім. Frank Erne; 8 січня 1875 — 17 вересня 1954) — американський боксер швейцарського походження. Чемпіон світу з боксу у напівлегкій (1896—1897) та легкій (1899—1902) вазі.

Франк Ерне
зображення
Загальна інформація
Прізвисько «The Buffalo Boy»
Громадянство США США
Народився 8 січня 1875(1875-01-08)
Дьоттінген, Ааргау, Швейцарія
Помер 17 вересня 1954(1954-09-17) (79 років)
Баффало, Нью-Йорк, США
Вагова категорія напівлегка, легка, напівсередня
Зріст 169 см
Розмах рук 173 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 17 березня 1892
Останній бій 29 лютого 1908
Боїв 53
Перемог 31
Перемог нокаутом 15
Поразок 6
Поразок нокаутом 4
Нічиїх 16

У 2020 році посмертно введений до Міжнародної зали боксерської слави.

Життєпис ред.

Народився в громаді Дьоттінген округи Цурцах кантону Ааргау на півночі Швейцарії.

Боксерський дебют відбувся 17 березня 1892 року перемогою над Джеймсом Маккарті у напівлегкій вазі.

27 листопада 1896 року в чемпіонському поєдинку переміг канадійця Джорджа Діксона, виборовши звання чемпіона світу у напівлегкій вазі. За рік втратив чемпіонський титул, поступившись тому ж таки Діксону.

28 вересня 1898 року звів у ничію поєдинок за звання чемпіона світу у легкій вазі проти американця Кіда Лавіна. 3 липня 1899 року у повторному поєдинку проти Лавіна здобув перемогу, ставши чемпіоном світу у легкій вазі.

23 вересня 1901 року здійснив невдалу спробу вибороти звання чемпіона світу у напівсередній вазі, поступившись американцю Рубе Фернсу.

Повернувшись у легку вагу, 12 травня 1902 року втратив чемпіонський титул у двобої з американцем Джо Гансом.

У своєму останньому поєдинку 29 лютого 1908 року переміг британця Роберта Ватсона, здобувши титут чемпіона Франції у напівсередній вазі. Після цього завершив боксерську кар'єру.

Посилання ред.