Слобідка (Курненська сільська громада)
Слобі́дка (до 1935 року — Лодзянівка, у 1935—1946 роках — Фрайнвальд) — село в Україні, у Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 423 особи (2001).
| село Слобідка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Курненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040270150056670 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Лодзянівка Слобідка (Лодзянівка) Фрайнвальд |
| Населення | 423 |
| Площа | 1,961 км² |
| Густота населення | 215,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12052 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°24′59″ пн. ш. 28°11′40″ сх. д. / 50.41639° пн. ш. 28.19444° сх. д.Координати: 50°24′59″ пн. ш. 28°11′40″ сх. д. / 50.41639° пн. ш. 28.19444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
222 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12052, Житомирська обл., Пулинський р-н, с. Стрибіж, вул. Миру, 25 |
| Карта | |
  Слобідка | |
 Слобідка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Через село тече річка Тартак.
Історія ред.
Станом на 1906 рік у селищі Лодзянівка (також Лодзянка) Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії проживало 45 осіб, у лютеранській колонії Лодзянівка (також Ладзянівка) — 261 чоловік.[1][2]. Лютеранський прихід — місто Житомир.
Станом на 1924 рік населення польсько-німецко-єврейської колонії Лодзянівка становить 272 чоловік.[3]
З 1935 року колонія отримує нову назву — Фрайнвальд (нім. Frainwald).
З 7 червня 1946 року — Слобідка[4].
У 1930 році розпочалась масова колективізація. З середини листопада 1932 року через зривання річного плану хлібозаготівель Житомирський обласний партком ухвалює рішення про застосування репресій до Пулинського району — зокрема, до селища Фрайнвальд. До завершення заготівель — 20 листопада — припинились поставки товарів. Було запропоновано вилучити всі наявні товари з магазинів у разі невиконання плану[5].
Один місцевий 18-річний житель помер від гострого ентериту та набряків тіла[6].
Село постраждало від так званих «зачисток» 800-кілометрової смуги західного кордону СРСР.
20 грудня 1934 року ЦК КП(б)У прийняв Постанову «Про переселення з прикордонних районів» німецького та польського населення.
Восени 1936 року із Лодзянівки до Карагандинської області Казахстану переселення зазнали 44 німецькі родини (216 осіб) як «неблагонадійні елементи». Серед виселених до спецпоселень 121 дорослий і 95 дітей[7].
Серед реабілітованих обвинувачених у період 1935—1938 роки є декілька місцевих мешканців та уродженців села: 39 чоловік заарештовано, з них 17 чоловік розстріляно, переважно за статтею 54-10 КК УРСР. Майже всі за національністю німці: 8 українця (проти 2 чоловік справи припинено, 6 — ув'язнено), 3 поляка (1 чоловік ув'язнений, 2 — розстріляно) та 1 румун (розстріляний)[8].
Жителі Фрайнвальд також боролися на фронтах Радянського Союзу.
Від рук німецьких загарбників у 1941 році загинула голова колгоспу Вірченко Ганна Петрівна, на честь якої пізніше названо головну вулицю села[9].
Під час Другої світової війни центр Червоноармійської районної ОУН під проводом жителя селища Фрайнвальд Степана Сірика розміщувався у селі Стрибіж[10].
Від окупації німецьких військ село звільнено 1 січня 1944 року в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 351-ї стрілецької дивізії 60-ї армії[11].
У 1926—54 роках — адміністративний центр колишньої Слобідської сільської ради Червоноармійського району[12].
-
Могила Вірченко Г.П. -
Братська могила радянських воїнів.
_-_pamvvvv.jpg)
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,29 % |
| російська | 0,71 % |
Примітки ред.
- ↑ Волинський губернський статистичний комітет (1906). Список населенных мест Волынской губернии (рос.) . Житомир: Волинська губернська типографія.
- ↑ В.Ф. Дизендорф (2006). Немцы России. Населенные пункты и места поселения. Москва: ЭРН.
- ↑ Сост. В.Ф. Дизендорф. (2011). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (російською) .
- ↑ ЖОДА, ДАЖО (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Житомир: "Волинь".
- ↑ Повсякденність у катастрофі: національні райони в боротьбі за життя
- ↑ Житомирська. victimsholodomor.org.ua (uk-ua) . Процитовано 13 лютого 2017.
- ↑ Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 24.
- ↑ Житомирська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 13 лютого 2017.
- ↑ wap-opera.com. rg.kiev.ua. Процитовано 13 лютого 2017.
- ↑ Жилюк, В. М. (2008). Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941-1955 рр.: Монографія. Рівне: Волинські обереги.
- ↑ Память народа::Поиск документов частей. pamyat-naroda.ru. Процитовано 13 лютого 2017.
- ↑ Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 176. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 серпня 2023.
Джерела ред.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.