Фоторезистор
Фоторези́стор — фотоелектричний напівпровідниковий приймач +- випромінювання, принцип дії якого ґрунтується на ефекті фотопровідності[1] — явищі зменшення опору напівпровідника у разі збудження носіїв заряду світлом. Характеризується однаковою провідністю незалежно від напрямку протікання струму.
Найпопулярнішим напівпровідником для виготовлення фоторезисторів є сульфід кадмію (CdS).
Конструктивні особливості ред.
Фоторезистори є менш світлочутливими за фотодіоди чи фототранзистори, оскільки два останніх є справжніми напівпровідниковими приладами, у той час як фоторезистор є пасивним компонентом і не має p-n-переходу. Фотоопір (електричний опір) будь-якого фоторезистора може змінюватися у широких межах у залежності від температури навколишнього середовища, що робить їх непридатними для застосувань, що вимагають точного вимірювання або чутливості до світла.
Для фоторезисторів також характерна деяка затримка між дією світла і наступною зміною опору, значення якої, як правило, складає близько 10 мс. Час затримки за переходу від освітлених до темних середовищ, є навіть ще більшим, і часто досягає 1 секунди. Ця властивість робить фоторезистори непридатними до вимірювання об'єктів, які швидко блимають, але іноді вони використовується задля згладжування реакції стиснення аудіосигналу.[2]
Застосування ред.
Фоторезистори застосовуються у фотореле, які автоматично вмикають вуличне освітлення в сутінках, на турнікетах метро тощо.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ ДСТУ 2449-94 Прилади напівпровідникові. Терміни та визначення.
- ↑ Photo resistor. resistorguide.com (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 вересня 2015.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фоторезистор |
- Огляд і принцип дії фоторезистора [Архівовано 20 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про електроніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |