Вікіпедія

Фортунатов Борис Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фортунатов (прізвище).

Фортунатов Борис Костянтинович (нар. 24 січня 1886(18860124), Смоленськ). У 1912 р. закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету МДУ і в 1915 р. 3 курси Московського Вищого технічного училища (МВТУ). Студентом бере активну участь у політичному житті, з 1902 по 1919 рр. — член партії есерів. У 1905 р. — бореться на барикадах, двічі поранений, висланий за кордон. Всього при царському режимі арештовувався 5 разів. Брав участь у лютневій революції, обраний до Установчих зборів. Жовтневий переворот не сприйняв, був членом військового штабу Комуча в Самарі, з червня 1918 по січень 1919 рр. командував білим кінним загоном у Колчака. Потім перейшов до червоних, воював у кінноті Будьонного, дослужився до комполку. Після громадянської війни займався активною природоохоронною діяльністю, опублікував два фантастичні романи[1][2].

Фортунатов Борис Костянтинович
Народився 24 січня (5 лютого) 1886
Смоленськ, Російська імперія
Помер 1936
Карагандинська область, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Російська СФРР
Діяльність еколог, політик
Галузь зоологія
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Знання мов російська
Заклад Асканія-Нова, Московський зоопарк, Кримський природний заповідник і Кавказький заповідник
Посада Член Всеросійської ради[d]
Партія соціалісти-революціонери

Природоохоронна і наукова діяльність ред.

Увійшовши з військами Будьонного в Асканію, домігся, щоб його залишили охороняти заповідник. У 1920 р. прибув до Харкова на доповідь щодо Асканії до комісара землеробства України Мануїльського, після чого Фортунатова направили в Асканію завідувати науковою частиною заповідника.

На початку 20-х років Борис Костянтинович налагоджує роботу в Асканії-Нова, тимчасово керує заповідником. У січні 1921 р., разом з комісаром Бучушканом їде в Харків, в НКЗ України, завдяки чому було створено комісію з пыдготовки декрету РНК УРСР від 8.2.1921 р. щодо Асканії. У 1923—1924 рр. працює у Московському зоопарку. У 1925—1928 рр. — завідувач зоопарком в Асканії-Нова, кореспондент Українського комітету охорони пам'яток природи. Потім очолює Кримський, Надморські і Кавказький заповідники. З вересня 1933 р. — член Комітету із заповідників при Президіумі ВЦВК. З червня 1932 р. — керівник проектування нового Московського зоопарку в Останкіно[3][4].

Фортунатов — активний учасник різних природоохоронних з'їздів і конференцій — Всеросійської конференції по вивченню природних виробничих сил країни (1923), першого Всеросійського (1929) і першого Всесоюзного (1933) з'їздів по охороні природи, де виступав з доповідями і в дебатах[5][6][7][8].

Б. К. Фортунатову належать десятки природоохоронних статей у різних краєзнавчих і мисливських журналах, ним відредаговано декілька дуже цікавих книг про Асканію-Нова[9][10][11][12][13].

22 жовтня 1933 р. у Москві ОДПУ заарештовує Б. К. Фортунатова[14], його направляють у Бутирки, потім до слідчого ізолятору в Харкові, 24 лютого 1934 р. постановою Судової трійки при колегії ДПУ УРСР Б. К. Фортунатов був засуджений до перебування у виправничо-трудових таборах на десять років. Строк свій відбував під Карагандою, 29 травня 1936 р. звільнений, але залишився працювати в таборі як вільнонайманий[2]. Потім захворів і помер у Долинській лікарні Каралагу. Визначенням судової колегії у кримінальних справах Верховного суду УРСР від 2 листопада 1957 р. зоолога реабілітували[1][3][4].

Публікації ред.

  • Фортунатов Б. К. Бизоны и зубры в Аскании-Нова // Изв. Гос. Степ. заповедника Аскания-Нова. — Херсон, 1922. — Вып. 1. -С. 1-66.
  • Фортунатов Б. К. Два года жизни Аскании-Нова (1921—1922) // Аскания-Нова — Степной заповедник Украины / Под ред. М. М. Завадовского и Б.К Фортунатова. — М.: ГИЗ, 1924.
  • Фортунатов Б. К. Десять років зоопарку // Комуніст. — Харків, 1926. — 25 серпня.
  • Фортунатов Б. Приморські заповідники // Вісті ВУЦВК. — Харків, 1926. — № 278, 2 грудня.
  • Фортунатов Б. Асканія-Нова // Там таки. — С. 18-20.
  • Фортунатов Б. К. Зоопарк // Прил. к газете «Украинский экономист». — Харьков, 1927. — 7 сентября.
  • Фортунатов Б. Приморские заповедники // Охотник. — Москва, 1928. — № 3. — С. 9-10.
  • Фортунатов Б. Доклад о научной библиотеке заповедника // Вісті держ. степ. заповідника «Чаплі». — Держвидав України, 1928. — Т. 5. — С. 120.
  • Фортунатов Б. Доклад о положении зоопарка заповедника // Там таки. — С. 100—111.
  • Фортунатов Б. На автомобиле за браконьерами // Там таки. — 1928. — № 11. — С. 24-27.
  • Фортунатов Б. Зимовки дрофы в Аскании-Нова и Крыму // Укр. охотник и рыболов. — 1929. — № 9. — С. 19-22.
  • Фортунатов Б. В Аскании-Нова // Охотник. — Москва, 1929. — № 7. — С. 18-19.
  • Фортунатов Б. Восстановление стрепета в заповеднике «Чапли» // Там же. — 1930. — № 4. — С. 27-30.
  • Фортунатов Б. Піщано-тирсовий степ // Там таки. — № 11-12. — С. 18-22.
  • Фортунатов Б. К. Итоги десятилетия по восстановлению зубра // Природа и соц. х-во. — 1931. — № 6-8. — С. 128—133.
  • Фортунатов Б. Солоно-озерна дача // Укр. мисливець та рибалка. — 1931. — № 2-3. — С. 8-10.
  • Фортунатов Б. Буркути // Там таки. — № 1. — С. 9-13.
  • Фортунатов Б. К. О генеральном плане реконструкции фауны СССР // Там же. — 1933. — Т. VI. — С. 90-110.

Редагування ред.

  • Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова / Под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. — М., 1928.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Архів СБ України, спр. № 208744, т. 3.
  2. ↑ а б Бело-красный партизан корнет Фортунатов http://socialist.memo.ru/books/html/fortunatov.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
  4. ↑ а б Борейко В. Е. Аскания-Нова: тяжкие версты истории (1826—1993). — Киев: Киевский эколого-культурный центр. — 1994. — 157 с.
  5. ↑ Бюллетень Всесоюзной конференции по изучению естественных производительных сил страны 20-26 марта 1923. — М., 1923. — № 2.
  6. ↑ Вайнер (Уинер) Д. Экология в Советской России. Архипелаг свободы: заповедники и охрана природы. — М.: Прогресс, 1991. — 400 с.
  7. ↑ Труды I-го Всероссийского съезда по охране природы. — М., 1930. — 321 с.
  8. ↑ Труды Первого Всесоюзного съезда по охране природы в СССР. -. М., 1935. — 389 с.
  9. ↑ Кожевников Г., Кулагин H., Завадовский М., Фортунатов Б. К судьбам Аскании-Нова // Природа и охота на Украине. — Харьков, 1924. — № 1-2. — С. 203—205.
  10. ↑ Состояние Аскании-Нова // Вісті держ. степ. заповідника «Чаплі». — Харків. — 1924. — Т. 3. — С. 151—174.
  11. ↑ Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова / Под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. — М., 1928.
  12. ↑ Фортунатов Б. Асканія-Нова // Там таки. — С. 18-20.
  13. ↑ Фортунатов Б. Зимовки дрофы в Аскании-Нова и Крыму // Укр. охотник и рыболов. — 1929. — № 9. — С. 19-22.
  14. ↑ Нуринов А. А. Выше классовую бдительность в науке // Гибридизация и акклиматизация животных. — 1955. — Т. 2. — С. 5-10. — (Тp. НИИ гибридизации и акклиматизации сельскохоз. животных Аскания-Нова).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фортунатов_Борис_Костянтинович&oldid=38220349