Флікер (світловідбивач)

Флі́кери — маленькі значки або наклейки, які відбивають світло в темряві. Вони допомагають побачити пішохода в нічний час.

Флікер
Зображення
Флікери на мопеді

Призначення ред.

Світло, що падає на флікер, відбивається у тому напрямку, звідки воно падає. Тому навіть і тому випадку коли людина рухається, повертається відносно джерела світла, то флікер буде завжди видний. Навіть у дощ, туман ці наклейки не втрачають своїх властивостей.

Флікери можна розмістити на рюкзаку, куртці, руці або джинсах, а також на взутті. При їзді з ближнім світлом відстань, при якій можна помітити пішохода 25—30 метрів, а якщо у людини є флікер, то вона збільшується до 130–140 метрів. А водій, що їде в машині з включеним дальнім світлом, може побачити флікер з відстані 400 метрів.[1]

Різновиди ред.

Флікери виготовляють з м'якого пластику і мають яскравий відтінок. Вони бувають у вигляді смайликів, іграшок, пластин, значків, плоских брелоків і наклейок. Дизайн більшості з них — молодіжний. Флікери кріпляться за допомогою шпильки або шнурка, а на скейтборд або велосипеди можна причепити флікер, що скручується. За твердженням фахівців, найкраще місце, куди варто повісити флікер — це груди та стегна, але частіше люди воліють прикріплювати флікери на кисті, свої портфелі або сумочки.

Працівники, що забезпечують безпеку на дорогах, роздають безкоштовні флікери — не тільки заради реклами, але, в першу чергу, заради безпеки та збереження життя. Адже їх використання знижує ризик наїзду на пішохода на 65 відсотків. У матеріали в ЗМІ є показ того, що флікер комусь врятував життя. На сайтах в Інтернеті відгуки про світловідбивні дрібнички — тільки позитивні.

У таких країнах як Велика Британія, Фінляндія, Естонія, використання флікерів є обов'язковим згідно з їхніми Правилами дорожнього руху. Час показав, що кількість ДТП за участю пішоходів у цих державах значно знизилася після прийняття рішень про використання флікерів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Архів. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 30 серпня 2012.

Джерела ред.

Посилання ред.