Фердинанд Йоганн Відеман
Відеман Фердинанд Йоганн (30.03.1805, м. Хаапсалу, Естонія — 29.12.1887, м. Санкт-Петербург) — естонський мовознавець, фіно-угорист.
| Відеман Фердинанд Йоганн | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ferdinand Johann Wiedemann | ||||
 Фердинанд Відеман | ||||
| Народився |
30 березня 1805 м. Хаапсалу, Естонія | |||
| Помер |
29 грудня 1887 (82 роки) м. Санкт-Петербург | |||
| Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd | |||
| Підданство | Російська імперія | |||
| Національність | німець | |||
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, етнограф, колекціонер | |||
| Сфера роботи | мовознавство[1], фіно-угрознавство, слов'янознавство, порівняльна лінгвістика, порівняльно-історичне мовознавство, угро-фінські мови[1], естонська мова[1] і лівська мова[1] | |||
| Alma mater | Гімназія Густава Адольфа і Дерптський імператорський університетd | |||
| Мова творів | українська, російська, естонська | |||
| Magnum opus | «Грамматика эрзя-мордовского языка» | |||
| Членство | Петербурзька академія наук і Угорська академія наук | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
 Фердинанд Йоганн Відеман у Вікісховищі | ||||
Мав німецько-шведське походження. Член-кореспондент, академік Петербурзької академії наук (1857). По закінченню Тартуського університету (1826) викладав у гімназії м. Єлгава і м. Таллінн, де викладав грецьку мову. Автор "Грамматики эрзя-мордовского языка" (Спб., 1884), де всі ерзянські слова поділив на 6 частин мови, при класифікації яких враховував не лише лексичне значення слова, але й морфологічні ознаки. Дав детальну характеристику підмета, числівника та дієслова.
У 1869 р. видав естонсько-німецький словник (Ehstnisch-deutsches Wörterbuch), який був найбагатшим словником естонських слів протягом тривалого часу.
Відеман був директором Азійського музею в Санкт-Петербурзі — найбільшого сходознавчого центру. Азійський музей розміщувався в лівому крилі головної будівлі Академії наук на Університетській набережній, будинок № 5.
Добре володів естонською, німецькою, російською, латиною, грецькою, ерзянською, комі та марійською мовами.
Наукові праці ред.
- «Опыт грамматики черемисского языка», 1847
- «Грамматика эрзя-мордовского языка», 1865
- «Эстонско-немецкий словарь» (Ehstnisch-deutsches Wörterbuch), 1869
- «О происхождении и языке вымерших ныне курляндских кревинов» [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.], 1872
- «Грамматика эстонского языка» (Grammatik der Ehstnischen Sprache), 1875
- Aus Dem Inneren und Äusseren Leben der Ehsten, 1876
- «Грамматика зырянского языка», 1884
- Обзор прежней судьбы и нынешнего состояния ливов, 1870
Джерела ред.
- Видеман Фердинанд Иванович // Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1-е октября 1887 года. — СПб.: Типография Правительствующего сената, 1887. — С. 262.
- Видеман Фердинанд Иоганн (Фердинанд Иванович) // Энциклопедия Республики Марий Эл / Отв. ред. Н. И. Сараева. — Йошкар-Ола, 2009. — С. 276. — 872 с. — 3505 экз. — ISBN 978-5-94950-049-1.
- Видеман Фердинанд Иоганн (Фердинанд Иванович) // Марийская биографическая энциклопедия / Авт.-сост. В. А. Мочаев. — 2-е изд. — Йошкар-Ола: Марийский биографический центр, 2017. — С. 81—82. — 606 с. — 1500 экз. — ISBN 978-5-905314-35-3.