Фергал О'Браєн
Фергал О'Браєн (англ. Fergal O'Brien; нар. 8 березня 1972 року) — ірландський професійний гравець у снукер.
 | |
| Народився |
8 березня 1972 (52 роки) Дублін, Ірландія |
|---|---|
| Громадянство |
 Ірландія |
| Прізвисько (нікнейм) | Вбивця з дитячим обличчям, Безстрашний Фергал |
| Професійна кар'єра | 1991 — |
| Найвищий рейтинг | № 9 |
| Поточний рейтинг | 79 (на 11 липня 2022 року) |
| Призові гроші | GBP 1,440,351 (на 11 липня 2022 року) |
| Найвищий брейк | 147 (2016 Championship League) |
| Кількість сенчурі | 240 |
| Перемоги на турнірах | |
| Усього перемог | 3 |
| Інші рейтингові турніри | 1 |
| Інші турніри | 2 |
Грає в професійному турі з 1991 року. Із 1994 по 2022 рік він входив до топ-64 найкращих гравців світу, а в 2000 році він досяг найвищої позиції своєї позиції — 9-го місце в Мейнтурі. Фергал виграв один рейтинговий титул, 1999 British Open, та дійшов до двох інших великих фіналів — Мастерс 2001 року і Northern Ireland Trophey. За кар'єру зробив більше 200 сотенних серій, серед яких одна стала максимальною (147 очок).[1]
Віхи кар'єри ред.
1999 рік. Виграє свій перший і єдиний рейтинговий титул на British Open у Плімуті. Виграє чотири з шести матчів у вирішальному фреймі, щоб потрапити у фінал, де перемагає Ентоні Хемілтона з рахунком 9:7.[2]
2000 рік. Дійшов до чвертьфіналу Чемпіонату світу, перемігши Кріса Смолла та Стівена Лі в Крусиблі, а потім програвши Марку Вільямсу. Піднімається до найвищого в кар’єрі дев’ятого місця в рейтингу професіоналів.[3]
2001 рік. Дійшов до фіналу Мастерс, перемігши Марка Вільямса, Кена Догерті та Дейва Гарольда. У фіналі з Полом Хантером веде з рахунком 7:3, але зрештою програє 9:10 після захоплюючого вирішального фрейму.[4]
2007 рік. На турнірі Northern Ireland Trophey в Белфасті перемагає Джона Гіггінса, Баррі Гокінса, Марка Аллена та Ронні О’Саллівана, перш ніж програти в фіналі Стівену Магвайру 5:9.[5]
2014 рік. Доходить до фіналу Gdynia Open у Польщі, програвши там Шону Мерфі 1:4.[6]
2015 рік. Доходить до фіналу World Seniors Championship, де поступається Марку Вільямсу.[7]
2016 рік. Перемагає Баррі Гокінса з рахунком 6:5 у 1/8 фіналу UK Championship, зробивши п’ять сенчурі – рекорд для матчів до 6 перемог.[8] Робить свій перший офіційний максимальний брейк (147 очок) у Лізі чемпіонату.[9]
2017 рік. Кваліфікується до фінального етапу Чемпіонату світу, вигравши найдовший фрейм в історії професійного снукеру. Вирішальний фрейм його матчу проти Девіда Гілберта тривав 123 хвилини і забезпечив йому перемогу з рахунком 10:9. Програв Марку Селбі в Крусиблі.[10]
2022 рік. Вибув із туру після 31 року кар'єри професіонала, але одразу повернувся через Q-School, щоб отримати нову дворічну путівку до Мейнтуру.[11]
Примітки ред.
- ↑ Фергал О'Браєн - профіль гравця.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 1999 British Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2000 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2001 Masters - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2007 Northern Ireland Trophy - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2014 European Tour - Event 8 - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2015 World Seniors Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2016 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2016 Championship League - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ O'Brien wins longest frame to qualify. BBC Sport (брит.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Veteran Bond retires after main tour relegation. BBC Sport (брит.). Процитовано 11 липня 2022.