Фекда

зоря в сузір'ї Великої Ведмедиці

Фекда також Гамма Великої Ведмедиці [ˈfɛkdə][9][10] — зірка в сузір'ї Великої Ведмедиці. З 1943 року спектр цієї зірки служив однією зі стабільних опорних точок, за якими класифікуються інші зірки. Згідно з вимірюваннями паралакса за допомогою астрометричного супутника Гіппаркос, він розташований на відстані близько 83,2 св. р. (25,5 пк) від Сонця.

Фекда

Розташування Фекди Великої Ведмедиці (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Велика Ведмедиця
Пряме піднесення 11г 53х 49.84732с[1]
Схилення +53° 41′ 41.1350″[1]
Видима зоряна величина (V) +2.438[2]
Характеристики
Спектральний клас A0 Ve + K2 V[3]
показник кольору U−B +0.008[2]
показник кольору B−V –0.013[2]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −12.6[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +107.68[1] мас/р
Схил.: +11.01[1] мас/р
Паралакс (π) 39.21 ± 0.40 мас[1]
Відстань 83.2 ± 0.8 св. р.
(25.5 ± 0.3 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
+0.4[5]
Компоненти орбіти
Другий компонент
Період (P) 20.5 ± 1 років
Велика піввісь (a) 0.460"
Ексцентриситет (e) 0.3 ± 0.3
нахил (i) 51 ± 15°
Вузол (Ω) 6 ± 61°
Епоха периастру (T) B 1984.0 ± 2.0
Фізичні характеристики
Маса 0.79[3] M
Радіус 3.04 ± 0.08[6] R
Світність 65.255[3] L
Ефективна температура 9,355[7] K
Обертання 178[8]
Інші позначення
Пахад, Фагда, Феха, Фад
Посилання

Для більшості спостерігачів у північній півкулі вона більше відома як нижня ліва зірка, яка утворює ковш Великої Ведмедиці разом з Дубхе (угорі), Мерак (праворуч внизу) і Мегрезом (вгорі ліворуч). Разом із чотирма іншими зірками в цьому добре відомому астеризмі Фекда утворює вільну асоціацію зірок, відому як рухома група Великої Ведмедиці. Як і інші зірки в групі, вона є зіркою головної послідовності, як і Сонце, хоча й дещо гарячіша, яскравіша та більша.

Фекда розташована у відносно близькій фізичній близькості до видатної зоряної системи Міцар-Алькор. Їх розділяє орієнтовна відстань 8.55 с.р. (2,62 ПК); набагато ближче, ніж ці два від Сонця. Зірка Мерак Великої Ведмедиці відділена від гамми Великої Ведмедиці на 11.0 ly (3.4 ПК).

Властивості ред.

Гамма Великої Ведмедиці — це зірка Ae, яка оточена газовою оболонкою, яка додає лінії випромінювання до спектру зірки; отже суфікс «e» у зоряній класифікації A0 Ve. Він має масу Сонця у 2,6 раза, радіус Сонця в три рази та ефективну температуру 9355 у своїй зовнішній атмосфері. Ця зірка швидко обертається з прогнозованою швидкістю обертання 178 km s−1. Розрахунковий кутовий діаметр цієї зірки становить приблизно 0,92 mas. Її вік оцінюють у 300 мільйонів років.

Фекда Великої Ведмедиці також є астрометричною подвійною системою: зірка-компаньйон регулярно збурює первинну зірку типу Ae, змушуючи первинну зірку коливатися навколо барицентру. З цього було розраховано орбітальний період 20,5 років. Вторинна зірка — це зірка головної послідовності K-типу, яка в 0,79 рази масивніша за Сонце, і має температуру поверхні 4780 K.

Примітки ред.

  1. а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600
  2. а б в Oja, T. (1986), UBV photometry of stars whose positions are accurately known. III, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 65 (2): 405—4, Bibcode:1986A&AS...65..405O
  3. а б в Eggl, S.; Pilat-Lohinger, E.; Funk, B.; Georgakarakos, N.; Haghighipour, N. (2012). Circumstellar habitable zones of binary-star systems in the solar neighbourhood. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 428 (4): 3104. arXiv:1210.5411. Bibcode:2013MNRAS.428.3104E. doi:10.1093/mnras/sts257. S2CID 73534476.
  4. Wielen, R. та ін. (1999), Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions, Veröff. Astron. Rechen-Inst. Heidelb, Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg, 35 (35): 1, Bibcode:1999VeARI..35....1W
  5. Gontcharov, G.A.; Kiyaeva, O.V. (2010). Photocentric orbits from a direct combination of ground-based astrometry with Hipparcos II. Preliminary orbits for six astrometric binaries. New Astronomy. 15 (3): 324—331. arXiv:1606.08182. Bibcode:2010NewA...15..324G. doi:10.1016/j.newast.2009.09.006. S2CID 119252073.
  6. Fitzpatrick, E. L.; Massa, D. (March 2005), Determining the Physical Properties of the B Stars. II. Calibration of Synthetic Photometry, The Astronomical Journal, 129 (3): 1642—1662, arXiv:astro-ph/0412542, Bibcode:2005AJ....129.1642F, doi:10.1086/427855, S2CID 119512018
  7. King, Jeremy R. та ін. (April 2003), Stellar Kinematic Groups. II. A Reexamination of the Membership, Activity, and Age of the Ursa Major Group, The Astronomical Journal, 125 (4): 1980—2017, Bibcode:2003AJ....125.1980K, doi:10.1086/368241
  8. Royer, F.; Zorec, J.; Gómez, A. E. (February 2007), Rotational velocities of A-type stars. III. Velocity distributions, Astronomy and Astrophysics, 463 (2): 671—682, arXiv:astro-ph/0610785, Bibcode:2007A&A...463..671R, doi:10.1051/0004-6361:20065224, S2CID 18475298
  9. Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.
  10. IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 липня 2016.