Вікіпедія

Фаділ Вокррі

Фаділ Авдуллах Вокррі (алб. Fadilj Avdulah Vokri; нар. 23 липня 1960, Подуєво, СР Сербія, СФР Югославія — пом. 9 червня 2018, Приштина, Косово) — югославський футболіст та косоварський футбольний функціонер.

Ф
Фаділ Вокррі
Фаділ Вокррі
Фаділ Вокррі
Фаділ Вокррі у футболці збірної
Югославії (листопад 1987 року)
Особисті дані
Повне ім'я Фаділ Авдуллах Вокррі
Народження 23 липня 1960(1960-07-23)
  Подуєво, Kosovo Districtd, Автономний край Косово і Метохія
Смерть 9 червня 2018(2018-06-09) (57 років)
  Приштина
Громадянство Югославія Югославія
Косово Косово
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1976—1979 Югославія «Ллапі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980—1986 Югославія «Приштина» 172 (55)
1986—1989 Югославія «Партизан» 55 (18)
1989—1990 Франція «Нім» 24 (13)
1990—1992 Туреччина «Фенербахче» 43 (13)
1992—1993 Франція «Бурж 18» 30 (10)
1993—1995 Франція «Монлюсон» 39 (12)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984—1987 Югославія Югославія 12 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ймовірно, один з найвидатніших косовських футболістів, очолював Футбольну федерацію Косова з 16 лютого 2008 року[1] й до смерті 9 червня 2018 року[2].

Ранні роки ред.

Народився в Подуєво, СФР Югославія. Завдяки швидкості та потужному удару порівнювався з Дієго Марадоною (закріпив свою славу володаря потужного удару в «Приштині»)[3]. У середині 1980-их зіграв декілька матчів за колишню Югославію, але не вдалося стати одним з основним гравцем національної команди, незважаючи на те, що залишався одиним з найбільших молодих талантів Югославії. Виступав у зірковому складі, разом з Агімом Цоною, Едмонд Ругова та Фаділ Мурікі, а також інші косовські гравці, які були частиною «Золотого покоління» 1980-их років. «Приштина» Вокррі в поєдинку проти «Црвени Звезди» на Маракані здобули першу виїзну перемогу косовської команди на виїзді[4].

Клубна кар'єра ред.

Фаділ Вокррі, який відзначився 121 голом у 363-ох матчах на клубному рівні матчі, розпочав футбольний шлях у 16-річному віці в «Ллапі». У 1980 році переїхав до «Приштини», де виступав до 1986 року. За провідну команду Косова відзначився 55-ма голами в 172-ох матчах. Після цього провів успішний період в белградському «Партизані», у футболці якого відзначився 18-ма голами в 55-ти матчах[5]. Залишався провідним гравцем в обох вище вказаних клубах, які вигравали Першу лігу Югославії 1986/87 років та Кубок Югославії 1988/89 років відповідно, зокрема відзначився голом у фінальному матчі, коли «Партизан» переміг (6:1) «Вележ» (Мостар)[6].

У період між завоюваннями вище вказаних трофеїв гранд італійського футболу «Ювентус» намагався підписати Фаділа. Однак, оскільки гравець не пройшов обов'язкову на той час дворічну військову службу, тому не зміг поїхати за кордон і йому довелося відхилити пропозицію. Зрештою, виконав вимоги щодо військової служби, граючи за «Партизан», виконуючи легкі завдання протягом тижня під час тренувань та у період між матчами[7].

Також виступав за «Нім», «Фенербахче», де грав під керівництвом успішного тренера Гуса Гіддінка. Вокррі був улюбленцем уболівальників «Фенербахче», але не відзначився результативністю біля воріт команд-суперниць, як у «Приштині» та «Партизані», в першу чергу через немолодий вік[3].

Після завершення кар'єри ред.

Після закінчення війни в Косово Вокррі повернувся на батьківщину і став спортивним директором «Приштини»[5]. 16 лютого 2008 року обраний президентом Федерації футболу Косово на 4-річний період.[1].

Особисте життя ред.

У Фаділа та його дружини Едіти було двоє синів, Грамозі та Альберт, і дочка на ім'я Албана[8]. Закінчив факультет менеджменту та бізнесу[5]. Окрім рідної албанської, також вільно володів французькою, сербохорватською та турецькою мовами[5]. 17 травня 2018 року отримав албанський паспорт[9][10].

Смерть ред.

9 червня 2018 року під час тренування у Фаділа зупинилося серце й помер по дорозі до лікарні швидкої допомоги[2][11][12][13]. Того ж дня міський стадіон в Приштині на його честь перейменували у стадіон імені Фаділя Вокрі[14][15].

10 червня 2018 року роведено державні похорони Фаділа Вокррі на міському кладовищі Приштини[16]. Президент Косова Хашим Тачі призначив 10 червня національним днем жалоби, при цьому всі прапори приспустили наполовину щогли по всьому Косово та в посольствах по всьому світу[17].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на 1 липня 1995
Клуб Сезон Ліга Кубок[a] Європа[b] Загалом
Дмвізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Приштина» 1980–81 Друга ліга Югославії 25 5 0 0 — 25 5
1981–82 27 13 0 0 — 27 13
1982–83 32 15 0 0 — 32 15
1983–84 Перша ліга Югославії 31 9 0 0 — 31 9
1984–85 30 8 0 0 — 30 8
1985–86 27 5 0 0 — 27 5
Загалом 172 55 0 0 — 172 55
«Партизан» 1986–87 Перша ліга Югославії 28 5 0 0 2 0 30 5
1987–88 11 6 0 0 2 1 13 7
1988–89 16 7 1 1 4 2 20 9
Загалом 55 18 1 1 8 3 56 19
«Нім» 1989–90 Дивізіон 2 Франції 24 13 0 0 — 24 13
Загалом 24 13 0 0 — 24 13
«Фенербахче» 1990–91 Перша ліга Туреччини 21 6 2 1 4 2 27 9
1991–92 22 7 1 0 0 0 23 7
Загалом 43 13 3 1 4 2 50 16
«Бурж 18» 1992–93 Дивізіон 2 Франції 30 10 0 0 — 30 10
Загалом 30 10 0 0 — 30 10
«Монлюсон» 1993–94 Національний чемпіонат 2 26 11 0 0 — 23 11
1994–95 13 1 0 0 — 13 1
Загалом 39 12 0 0 — 39 12
Усього за кар'єру 363 121 4 2 12 5 379 128
  1. ↑ Кубкові матчі відсутні
  2. ↑ Включаючи континентальні змагання, такі як Кубоку УЄФА

У збірній ред.

По роках ред.

Станом на 11 листопада 1987
Національна збірна Рік Матчі Голи
Югославія
1984 3 2
1985 6 2
1986 0 0
1987 3 2
Загалом 12 6

По матчах ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-9-1984 Глазго Шотландія   6 – 1   Югославія тов 1   46'
29-9-1984 Белград Югославія   0 – 0   Болгарія Відбір до ЧС 1986 -   71'
20-10-1984 Лейпциг НДР   2 – 3   Югославія Відбір до ЧС 1986 1   88'
20-1-1985 Кочі Іран   1 – 3   Югославія Кубок Неру -   46'
25-1-1985 Кочі СРСР   1 – 2   Югославія Кубок Неру -   46'
1-2-1985 Кочі Південна Корея   1 – 3   Югославія Кубок Неру 1   75'
4-2-1985 Кочі СРСР   2 – 1   Югославія Кубок Неру -
1-5-1985 Люксембург Люксембург   0 – 1   Югославія Відбір ЧС 1
1-6-1985 Софія Болгарія   2 – 1   Югославія Відбір до ЧС 1986 -
29-8-1987 Белград Югославія   0 – 1   СРСР тов -   54'
14-10-1987 Сараєво Югославія   3 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 1988 2   76'
11-11-1987 Белград Югославія   1 – 4   Англія Відбір до ЧЄ 1988 -
Усього Матчів 12 Голів 6

Забиті м'ячі ред.

Рахунок та результат збірної Югославії в таблиці подано на першому місці.
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 12 вересня 1984 Гемпден-Парк, Глазго, Шотландія   Шотландія 0–1 6–1 Товариський матч
2 20 жовтня 1984 Центральштадіон, Лейпциг, НДР   НДР 2–2 2–3 кваліфікація чемпіонату світу 1986
3 1 лютого 1985 Коледж Махараджі, Кочі, Індія   Південна Корея 0–1 1–3 Кубок Неру 1985
4 1 травня 1985 Муніципальний стадіон, Люксембург, Люксембург   Люксембург 0–1 0–1 кваліфікація чемпіонату світу 1986
5 14 жовтня 1987 Грбавиця, Сараєво, СФР Югославія   Північна Ірландія 1–0 3–0 кваліфікація Євро 1998
6 2–0

Досягнення ред.

«Партизан»

Примітки ред.

  1. ↑ а б Fadil Vokrri, kryetar i ri i FFK-së [Fadil Vokrri, new chairman of FFK] (алб.). Football Federation of Kosovo. 16 лютого 2008. Архів оригіналу за 10 July 2011.
  2. ↑ а б Head of Kosovo soccer federation Fadil Vokrri dies. Reuters. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  3. ↑ а б Vdekja e papritur, kush ishte Fadil Vokrri, Maradona i shqiptarëve të Kosovës… (алб.). Panorama Sport. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  4. ↑ "Si Fadil Vokrri e mundi dy herë Beogradin" (алб.). Sport Ekspres. 10 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  5. ↑ а б в г Federata e Kosovës jep lajmin e kobshëm, ja njoftimi për vdekjen e Vokrrit (алб.). Panorama Sport. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  6. ↑ Yugoslavia - Cup Final Details 1947–2001. RSSSF.com. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 11 червня 2018.
  7. ↑ The remarkable Mr Vokrri: Kosovo's football rise [Архівовано 31 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Kjo është familja e Fadil Vokrrit, bashkëshortja, djemtë dhe vajza [This is the family of Fadil Vokrri, the wife, sons and daughter] (алб.). Bota Sot. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  9. ↑ Dekret Nr. 10783, datë 17.5.2018 për dhënie të shtetësisë shqiptare (PDF). Qendra e Botimeve Zyrtare (алб.). 17 травня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
  10. ↑ Pasaporta shqiptare për të tërë, nga Qaka e Vokrri deri te sportiste amerikane që nuk e dinë ku është Shqipëria (алб.). Sport Ekspres. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  11. ↑ Vdiq Fadil Vokrri (алб.). Koha Ditore. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2021.
  12. ↑ Zyrtari i EULEX-it që i dha ndihmën e parë Vokrrit: Ishte pa ndjenja kur ndërhyra (алб.). Telegrafi. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2021.
  13. ↑ Doktorët: Vokrri erdhi pa shenja jete (алб.). Klan Kosova. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 3 квітня 2021.
  14. ↑ Shpend Ahmeti [@ShpendA] (9 червня 2018). Stadiumi i qytetit me nder do ta mbaj emrin e tij Fadil Vokrri [The city stadium with honorably will keep his name Fadil Vokrri] (Твіт) (Albanian) — через Твіттер.
  15. ↑ Kryetari i Prishtinës, Shpend Ahmeti: Stadiumi i qytetit me nder do ta mbajë emrin e Fadil Vokrrit (алб.). Telegrafi. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2021.
  16. ↑ Varroset legjenda Fadil Vokrri (Video/Foto). IndeksOnline (алб.). 10 червня 2018. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3 квітня 2021.
  17. ↑ Sot ditë zie në Kosovë, varroset legjenda Fadil Vokrri. Lajmi.net (алб.). 10 червня 2018. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 3 квітня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фаділ_Вокррі&oldid=41169360