ФОГ-2 (абр. Фугасний вогнемет, рос. Фугасный огнемёт ) — радянський фугасний вогнемет, призначений для ураження живої сили і техніки противника палаючою вогневою сумішшю.

Фугасний вогнемет ФОГ-2
Тип фугасний вогнемет
Історія використання
Оператори СРСР
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Новіков
Розроблено 1939
Характеристики
Вага 32 кг, зарядженого 52 кг
Дальність вогню

ФОГ-2 у Вікісховищі

Історія ред.

Науково-дослідна та конструкторська робота по вдосконаленню фугасних вогнеметів привела до створення в 1941 році фугасного вогнемета ФОГ-1. «Група працівників 10-го відділу Державного Союзного конструкторського бюро № 47 під керівництвом Новікова розробила ряд нових, досить ефективних зразків озброєння, до цих зразків відносяться: ФОГ...»[1]. Він був зброєю одноразової дії і представляв собою циліндричний балон з напрямних брандспойтом. Через нього під тиском порохових газів викидалася горюча суміш, яка на виході підпалювалась. В 1943 році з'явився модернізований фугасний вогнемет ФОГ-2. Його за рахунок укороченого брандспойта можна було переміщати на місцевості під вогнем ворога. Фугасні вогнемети були важче ранцевих, маса не спорядженого ФОГ-2 становила 31 кг (ФОГ-1 важив 33 кг), але при загальній масі в 52 кг дальність вогнеметання збільшувалася до 110 м. За роки війни було випущено близько 15000 фугасних вогнеметів ФОГ-2. Вони широко застосовувалися на всіх фронтах аж до кінця війни.

Характеристики ред.

  • Маса спорядженого вогнемета — 32 кг
  • Маса однієї зарядки вогнемета — 20 кг
  • Кількість пострілів — 1
  • Дальність вогнеметання — 100 м
  • Зона ураження з пятисопловою головкою:
рідкою вогняною сумішшю — коло радіусом 90-100 м
в'язкою вогняною сумішшю — коло радіусом 45-50 м
  • Дальність ураження з односоплової трубки:
рідкої вогняної суміші— 59-60 м
в'язкої вогняної суміші — 130-140 м.

Примітки ред.

  1. Документы советской эпохи. sovdoc.rusarchives.ru. Процитовано 5 жовтня 2017.

Література ред.

  • Фугасный огнемёт ФОГ-2 // Учебник сержанта химических войск. Книга 3. — Москва: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1953. — С. 242.

Посилання ред.