Успенська Марія Олексіївна

Успенська Марія Олексіївна (рос. Успенская Мария Алексеевна, англ. Maria Ouspenskaya; нар. 29 липня 1876(18760729), Тула, Російська імперія — пом. 3 грудня 1949, Лос-Анджелес, США) — російсько-американська акторка і театральний педагог. Молодою, в Росії, вона досягла успіху як актриса на театральній сцені, в США, як літня жінка, — в голлівудських фільмах.[1]

Успенська Марія Олексіївна
Успенская Мария Алексеевна
Марія Успенська у фільмі «Людина вовк» (1941)
Марія Успенська у фільмі «Людина вовк» (1941)
Марія Успенська у фільмі «Людина вовк» (1941)
Народилася 29 липня 1876(1876-07-29)
Тула, Російська імперія
Померла 3 грудня 1949(1949-12-03) (73 роки)
Лос-Анджелес, США
  • серцево-судинні захворювання і опік
  • Поховання Форест-Лаун
    Громадянство Російська імперія США США
    Діяльність акторка, театральний педагог
    Вчителі Станіславський Костянтин Сергійович і Сулержицький Леопольд Антонович
    Відомі учні Стелла Адлерd і Лі Страсберг
    Роки діяльності 1915—1949
    IMDb ID 0653642

    CMNS: Успенська Марія Олексіївна у Вікісховищі

    Біографія ред.

    Марія Успенська народилася в Тулі в родині адвоката. Вчилася співати у Варшаві та деякий час гастролювала в провінції. У 1917 році її прийняли до Московського художнього театру, де працювала під керівництвом Костянтина Станіславського та його помічника Леопольда Сулержицького. У той же час вона дебютувала в кіно, з'явившись у чотирьох німих фільмах.[2]

    Коли Московський художній театр перебував на гастролях в Сполучених Штатах Америки, і коли в 1922 році він прибув до Нью-Йорка, Успенська вирішила там залишитися. В Нью-Йорку в 1929 році вона спільно з польським актором Річардом Болеславським, заснувала Школу драматичного мистецтва, активно пропагуючи в ній метод Станіславського. Однією з учениць Успенської в цей період була Енн Бакстер, тоді ще невідома, підліток, яка у 1946 році стала володаркою премії «Оскар» за роль у фільмі «Лезо бритви».

    Протягом наступного десятиліття Марія Успенська регулярно виступала в бродвейських постановках граючи переважно ролі старших жінок. У 1930-х роках, Успенська також відкрила Школу танцю Марії Успенської на вулиці Вайн в Лос-Анджелесі. Серед її учнів була Мардж Чемпіон, модель для головної героїні мультфільму «Білосніжка і семеро гномів» (1937) Волта Діснея.

     
    Марія Успенська і Грета Гарбо. 1937

    Фінансові проблеми її школи змусили Успенську шукати шляхи здобуття коштів у Голлівуді. Незважаючи на свій помітний російський акцент, вона все ж знайшла роботу в Голлівуді, граючи європейських персонажів різного національного походження. Її першою голлівудською роботою була роль у фільмі «Додсворт»[en] (1936), яка принесла їй номінацію на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану. Її поява на екрані (на чотири хвилини) в цьому фільмі стала однією з найкоротших за всю історію цієї номінації. Вона отримала другу номінацію на премію «Оскар» за роль у фільмі «Любовні справи»[en] (1939), в якому пробула на екрані загалом десять хвилин.[3]

    Серед її наступних ролей в Голлівуді — стара циганка Малева у фільмі жахів «Людина-вовк» (1941) та «Франкенштейн зустрічає людину-вовка» (1943). Іншими фільмами, в яких вона знялася, були: «Дощі прийшли» (1939), «Міст Ватерлоо» (1940), «Танцюй, дівчинко, танцюй» (1940), «Смертельна буря» (1940), «Чарівна куля доктора Ерліха» (1940).

    Марія Успенська померла від інсульту в грудні 1949 року після серйозних опіків, отриманих під час пожежі в своєму будинку, де вона заснула з цигаркою в руці.[4]

    Фільмографія ред.

    • 1915 — Цвіркун на печі
    • 1916 — Нікчемні
    • 1917 — Квіти запізнілі
    • 1920 — Хвеска
    • 1929 — Танька-шинкарка
    • 1936 — «Додсворт»[en] — баронеса фон Оберсдорф
    • 1937 — Підкорення — графиня Пелагея Валевська
    • 1939 — «Любовні справи»[en] — бабуся Жану
    • 1939 — Прийшли дощі — Махарани
    • 1940 — Магічна куля доктора Ельріха — Франциска Спайер
    • 1940 — «Міст Ватерлоо»  — мадам Ольга Кірова
    • 1940 — Смертельний шторм — Гільда Брайтнер
    • 1940 — Чоловік, за якого я вийшла заміж — фрау Герхардт
    • 1940 — Танцюй, дівчинко, танцюй — мадам Лідія Басілова
    • 1941 — «Людина-вовк»[en] — стара циганка Малева
    • 1941 — Жорстокий Шанхай — Ама
    • 1942 — Кінгс Роу — мадам Марія фон Ельзи
    • 1943 — Франкенштейн зустрічає людину-вовка — стара циганка Мальва
    • 1945 — Тарзан і амазонки — королева амазонок
    • 1946 — Я завжди любив тебе — мадам Горонофф
    • 1949 — Поцілунок у темряві — мадам Карина

    Примітки ред.

    Посилання ред.