Бекбаулов Уразак (Оразак) Бекбаулович (нар. 1 березня 1929, село Назархан, нині Нукуського райноу, Каракалпакія, Узбекистан — 20 березня 1992, місто Нукус) — каракалпацький письменник, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1967). Заслужений діяч наук Каракалпацької АРСР (1977).

Життєпис ред.

Закінчив Каракалпацький педагогічний інститут (Нукус, 1949). Працював учителем, методистом та науковим співробітником Університету мови та літератури Каракалпківського відділу Узбекистнської АН.

Творчість ред.

Автор історичного роману «Біруні» (1977) — про середньоазіатського вченого-енциклопедиста 10—11 століття та роману «Володимир Каракалпаков» (1987) — про долю російського інтелігента, вихідця з Каракалпакії, син якого, П. Каракалпаков-Востоков, став визначним українським і російським актором. Велике місце у творчості Бекбаулова займає шевченківська тема: повість «Тарас Аралда» («Тарас на Аралі»; український переклад — К., 1975), нарис «Манғышлақ тағы Тарас тереги жанындағы ойлар» («Думи біля Тарасового дерева в Мангишлаці»; обидва твори — 1964), статті «Тарас Шевченко в Каракалпакії» (1961), «Незабутній велетень», «Сліди не стираються» (1964) та інші. Усі твори Бекбаулова опубліковано в Нукусі. З доповіддю «Шевченко в каракалпацькій літературі» виступив на 15-й науковій шевченківській конференції (Одеса, 1966; опубл. укр. мовою у зб. праць цієї конф., 1968). Українською мовою окремі твори Бекбаулова переклав С. Тельнюк.

Тема України, зокрема тема Тараса Шевченка, у працях Бекбаулова посідають провідне місце. Шевченкові присвятив повість «Тарас на Аралі» та нарис «Думи біля Тарасового дерева в Мангишлаку» (обидва твори — 1964).

Див. також ред.

Література ред.