Ундина
Унди́на (нім. Undine від лат. unda — «хвиля») — у фольклорі народів Європи (німецькі сказання, повір'я народів Балтики, почасти давньогрецькі міфи) — духи води, русалки. Це прекрасні дівчата, іноді з риб'ячими хвостами, які, виходячи на берег і розчісуючи своє волосся, співом і красою заманюють подорожніх у глибини вод. Можуть погубити їх або зробити своїми коханцями у підводнім царстві. Спокушають чоловіків тому, що коли народять дитину від земної людини — то зможуть отримати безсмертну душу[1].
За легендами, людина, відшукавши цвіт папороті, зможе безперешкодно дивитися на ундин, не піддаючись їхній чарівності, і навіть заручитися їхньою допомогою у проведенні польових робіт, оскільки ундини вміють керувати погодою, насилаючи дощі.
Характеристики ундин ред.
Відповідно до теорії, висунутої Парацельсом, «ундина є русалкою або духом води. Ундини зазвичай живуть у лісах, де є озера та водоспади. У них гарні голоси, які іноді звучать подібно до шуму води. Згідно з деякими легендами, ундини не можуть отримати душу назад, якщо вони виходять заміж за чоловіка і народжують йому дитину». Цей аспект зробив їх популярним лейтмотивом у романтичній і трагічній літературі.
У 18 столітті, у Шотландії, ундин також називали «примарами води», оскільки вони не боялися її, як інші примари, такі як келпи.
Сон Ундини ред.
У німецькій казці, відомій як «Сон Ундини», Ундина є русалкою. Вона дуже красива і, як всі німфи, безсмертна. Однак, якщо вона закохується у смертного і народжує від нього дитину, то втрачає своє безсмертя.
Ундина зрештою закохалася у красивого лицаря, сера Лоуренса, і вони одружились. Коли вони обмінюються клятвами, Лоуренс обіцяє назавжди любити і бути вірним їй. Через рік після шлюбу Ундина народила йому дитину. З цього моменту вона починає старіти. Як тільки фізична привабливість Ундини починає щезати, Лоуренс втрачає інтерес до дружини.
Одного разу Ундина, йдучи повз стайню, почула знайоме хропіння чоловіка. Коли вона увійшла всередину, то побачила, що сер Лоуренс спить в обіймах іншої жінки. Ундина тикає пальцем в нього, намагаючись знищити його поглядом. Після чого проклинає його, заявивши:
«Ти поклявся бути вірним мені, і віддав мені свій подих, і я прийняла твою клятву. Нехай буде так. З тих пір, поки ви не спите, ви будете мати своє дихання, але якщо ви заснете, то це дихання буде взято від тебе, і ти помреш!»
Синдром Ундини ред.
Казка є підґрунтям, що пояснює походження назви «Синдрому Ундини»: Природженого центрального синдрому гіповентиляції (CCHS), важка форма якого відома як апное уві сні. CCHS призводить до втрати контролю дихання, що призводить до необхідності свідомо ініціювати кожен вдих. При відсутності лікування пацієнт з CCHS помирає.
Алхімія ред.
У середньовічних алхіміків ундини — одні з чотирьох управителів елементів природи — елементалів, духів стихій. Вони управляють водною стихією[2].
Примітки ред.
- ↑ Люди-риби
- ↑ Скандинавські Ундіни — жіночі духи води. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 19 вересня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 19 лютого 2021.