Узус

спосіб, у який мова фактично використовується, наприклад, регіоналізми, просторіччя, жаргон тощо, і на противагу формальним моделям чи реко

У́зус (від лат. usus — користування, вживання, звичай) — в мовознавстві, прийняте в певному суспільстві вживання мовних засобів — слів, фразеологізмів тощо. Узус протиставляється оказіональному, тимчасовому чи індивідуальному використанню. Наприклад, неологізм не є узуальною одиницею мови. Узус реалізується в акті мовлення, позаяк акт мовлення здійснюється відповідно до узусу.

Словник чужомовних слів, виразів і приповідок

Поняття узусу тісно пов'язане з поняттями мовної норми та мовної системи. Норма — це певна абстракція, узагальнення та кодифікація правил, тобто це формалізований та унормований узус. В деяких випадках норма й узус можуть протиставлятися. Наприклад, у випадку коли живі форми узусу ще не відображені у нормативних правилах.

Звичайне узуальне вживання одиниць мови фіксується словниками — тлумачними, фразеологічними, орфографічними, орфоепічними тощо.

Історія ред.

За словами Джеремі Баттерфілда, "Першою людиною, про яку ми знаємо, хто зробив посилання на мову, був Даніель Дефо, наприкінці сімнадцятого століття". Дефо запропонував створити мовне товариство з 36 осіб, які б встановили мовні правила для приблизно шести мільйонів носіїв англійської мови.[1]

Латинський еквівалент usus був ключовим терміном у дослідженнях данських лінгвістів Отто Єсперсена та Луї Єльмслева.[2] Вони використовували цей термін для позначення вживання, яке має широке або значне визнання серед носіїв мови, незалежно від його відповідності санкціонованим стандартним мовним нормам.[3]

Посилання ред.

  1. Butterfield, Jeremy (2008). Damp Squid: The English Language Laid Bare. Oxford: Oxford University Press. pp. 137–138. ISBN 9780199574094.
  2. Dace Strelēvica-Ošiņa (2019), "The Language of Correctness: Some Terms of Latin Origin", Antiquitas Viva, 5: 191, doi:10.22364/av5.16, ISSN 2255-9779
  3. Markowski, Andrzej (2005). Kultura języka polskiego. Teoria. Zagadnienia leksykalne (in Polish). Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 83-01-14526-9.