Удільний маєток
Удільне маєток — нерухоме майно, доходи від якого призначені для утримання членів російської імператорської сім'ї. Поняття введено до законодавства Російської імперії 5 квітня 1797 у виданій імператором Павлом I «Установі про Імператорську фамілію».
Основні положення про удільні маєтки ред.
«Установа про Імператорську фамілію» вводило різницю між членами імператорської сім'ї, які мали право на престол, та іншими членами сім'ї. Перші отримували утримання з державних доходів (див. Цивільний лист), другі - з доходів від наданих їм нерухомих майн, що отримали назву «удільних маєтків». Управління маєтками доручено Департаменту наділів з міністром на чолі. Основним джерелом доходів від маєтків був оброк, що виплачується удільними селянами, що проживають у цих маєтках.
Утримання членів імператорської сім'ї з урахуванням удільних маєтків становило особливість Російської імперії порівняно з європейськими монархіями, де це питання вирішувалося з урахуванням апанажу.
Відомі удільні маєтки ред.
Серед відомих питомих маєтків можна назвати:
- Верхня Тойма (1797-1917);
- Царицино, Всесвятське, Данилівська слобода (1859—1917) [1] ;
- Абрау-Дюрсо (1871-1917);
- Красне Село [2] ;
- Масандра (1856-1917) ;
- Ай-Даніль (1889-1917);
- Біловезька пуща (1889—1915; у серпні 1915 захоплена німецькими військами);
- Мургабський маєток у Байрамали (1887-1917).
Примітки ред.
- ↑ Царицынское удельное имение — - Государственный историко-архитектурный, художественный и ландшафтный музей-заповедник «Царицыно». Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
- ↑ О. Л. Божкова «Удельное имение императорской фамилии: из истории возникновения и развития Красного села». Часть 1
Література ред.
- Історія наділів за століття їхнього існування. 1797-1897, т. 1-3, СПБ, 1901-02.
Посилання ред.
- Уделы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)