Уд
Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассир. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד — ud) або Барбет (перс. بربط — barbat) — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Близького Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого світу.[1]
 | |
| Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-6 |
| Подібні інструменти | |
 Уд у Вікісховищі | |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уд |
Будова ред.
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій — кварто-секундовий.[2]
Етимологія ред.
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного плектру, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев'яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев'яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом[3], але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия», завдяки зовнішньому вигляду інструмента[4] [5].
Нещодавні дослідження Екхарда Нойбауера доводять що ‘ud просто є арабізованим варіантом перського слова rud, що має значення струни, струнного інструменту.[6].
Гра на інструменті ред.
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою — притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.
Відомі виконавці ред.
- Абу-Халіль Рабі
- Мохаммед Абд-аль-Вахаб
- Ахмед Абдул-Малік
- фолк-метал гурт Orphaned Land
Галерея ред.
- Виконання в різних країнах
-
В Азербайджані під час свята Новруз -
-
В Палестині (за Томсоном), 1859 -
-
В Тунісі, 1832
Примітки ред.
- ↑ Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд
- ↑ Музыкальные инструменты туркмен. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- ↑ "Encyclopaedia Iranica - Barbat". Iranicaonline.org.[недоступне посилання]
- ↑ Музыкальные инструменты — Уд. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- ↑ Происхождение слова «уд». Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- ↑ Eckhard Neubauer, «Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen, persischen und türkischen Quellen des 9. bis 15. Jahrhunderts», Zeitschrift für Geschichte der arabisch-islamischen Wissenschaften, vol. 8 (1993): 279—378.
Джерела ред.
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
|
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |