Вікіпедія

Уве Зеелер

німецький футболіст

Уве Зеелер (нім. Uwe Seeler; 5 листопада, 1936, Гамбург — 21 липня 2022)[4] — німецький футболіст, більшу частину кар'єри виступав за «Гамбург», капітан збірної ФРН. Бізнесмен.

Ф
Уве Зеелер
Уве Зеелер
Уве Зеелер
Особисті дані
Повне ім'я нім. Uwe Seeler
Народження 5 листопада 1936(1936-11-05)
  Гамбург, Третій Рейх
Смерть 21 липня 2022(2022-07-21) (85 років)
  Нордерштедт, Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[1]
Поховання Ольсдорфський цвинтар
Зріст 169 см
Вага 76 кг
Прізвисько Несамовитий Уве,
Наш Уве (нім. Uns Uwe)
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1946—1953 Німеччина «Гамбург»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1953—1963 (ОЛ)
1953—1972
1978		 Німеччина «Гамбург»
Німеччина «Гамбург»
Ірландія «Корк Селтік»		 237 (267)
239 (137)
1 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1954—1970 Німеччина Німеччина 72 (43)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія ред.

Дитинство ред.

Батько — Ервін Зеелер, працював у Гамбургській гавані, 57 разів грав за збірну Гамбурга з футболу, найкращий бомбардир робітничої Олімпіади 1933 року (Відень), грав за «Гамбург», тренував «Альтон», помер в кінці Другої світової війни. Старший брат Дітер грав у «Гамбурзі» на позиції лівого півзахисника, був вчителем брата. У важкий повоєнний час 3-м братам Зеелерам, які залишилися без батька, довелося шукати засоби до існування, адже необхідно було годувати також сестер і матір. За свої виступи юний Уве отримував яйця, борошно і картоплю. Потім Уве потрапив у футбольну школу відродженого «Гамбурга». Своє прізвисько Несамовитий Уве Зеелер отримав 1953 року, коли у 16-річному віці блискуче відіграв на Міжнародному юнацькому клубному турнірі у Віареджо. На юнацькому турнірі УЄФА в Бельгії 1954-го він забив 12 з 20 м'ячів збірної Німеччини. Про юного вундеркінда заговорила вся країна.

Клубна кар'єра ред.

Майже всю свою клубну кар'єру, за винятком одного матчу Уве Зеелер провів у «Гамбурзі». Дебют гравця відбувся 5 серпня 1953 року в матчі проти «Геттінгена». Головний тренер Гюнтер Мальманн перетворив потужного таранного форварда в хитрого і розумного гравця. У 1957-му кар'єра Уве могла завершитися через проблеми з хребтом, але незабаром біль пройшов. Найкращим матчем Уве за «Гамбург» вважається фінал Кубка Німеччини 1963 року, коли він забив усі 3 м'ячі у ворота дортмунської «Боруссії». Прощальний матч Зеелера відбувся 1 травня 1972 року, суперником «Гамбурга» була Збірна Європи, на матч прийшли 62 тисячі глядачів.

Виступи за збірну ред.

Тренер збірної Німеччини Зепп Хербергер довго шукав наступника лідерові збірної Фріцу Вальтеру, доки не натрапив на молодого Уве. Але тут виникла проблема: добре граючи правою ногою, Зеелер майже не використовував ліву, що істотно збіднювало його гру. Однак незабаром Уве подолав цей свій недолік, працюючи на тренуваннях. 16 жовтня 1954 року Уве дебютував у складі збірної в матчі проти Франції (1:3), відзначившись гольовою передачею. Після гри Хербергер сказав:«Цей клубок, витканий з м'язів, енергії і азарту, далеко піде». Але в подальших іграх Уве не забивав, граючи настирливо, але прямолінійно, і Хербергер змушений був відсторонити Зеелера від ігор. А незабаром почалися і болі в області хребта, але незабаром вони пройшли і Уве взяли на Чемпіонат світу 1958. І преса, і партнери були незадоволені Уве, називаючи його «товстуном», і він навіть, образившись, виїхав у Гамбург, але Фріц Вальтер умовив його повернутися. 2 м'ячі Уве, забиті під час групового турніру, допомогли німцям вийти до чвертьфіналу, де їх здолала Югославія. На чемпіонаті світу 1962 та 1966 Уве також забив по 2 голи. На останньому, в чвертьфіналі, один з двох вилучених футболістів команди Уругваю Торре вдарив Уве за симуляцію. У півфіналі німці здолали збірну СРСР, але потім програли англійцям. На мундіалі 1970 Зеелер помстився за фінал, забивши англійцям в чвертьфіналі у ворота Пітера Бонетті потилицею на останніх секундах матчу, однак і в цьому чемпіонаті Німеччина не змогла виграти, посівши 3-е місце.

Бізнес ред.

1961 року Зеелеру надійшов ряд вигідних пропозицій з клубів Півдня Європи, і Уве цілком міг піти, адже в Німеччині футболістові тоді платили невеликі гроші. Щоб запобігти цьому, Хербергер домігся призначення Зеелера на пост головного представника на півночі Німеччини однієї фірми з виробництва спортивного обладнання. 1995-го Зеелер став президентом «Гамбурга» і вирішив тодішні фінансові труднощі клубу, однак 1997 року його звинуватили в махінаціях. Також у послужному списку Зеелера є одне комедійне камео.

Досягнення ред.

 

Командні ред.

У складі Гамбурга ред.

У складі збірної ФРН ред.

Особисті ред.

Статистика ред.

Статистика клубних виступів:[5][6]

Клуб Сезон Чемпіонат Оберліга
«Північ» 		Кубок Єврокубки Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Гамбург» 1954/55 5 1 26 28 1 2 — — 32 31
1955/56 5 3 29 32 2 2 — — 36 37
1956/57 4 2 26 31 1 0 — — 31 33
1957/58 4 2 24 22 — — — — 28 24
1958/59 4 5 27 29 1 0 — — 32 34
1959/60 7 13 26 36 1 0 — — 34 49
1960/61 6 8 23 29 — — 7 5 36 42
1961/62 2 4 28 28 — — — — 30 32
1962/63 6 2 28 32 4 6 — — 38 40
1963/64 30 30 — — 2 2 6 5 38 37
1964/65 19 14 — — 1 1 — — 20 15
1965/66 23 11 — — 2 1 — — 25 12
1966/67 23 10 — — 5 3 — — 28 13
1967/68 30 12 — — 1 0 9 8 40 20
1968/69 33 23 — — 3 1 4 3 40 27
1969/70 30 17 — — 2 0 — — 32 17
1970/71 25 9 — — 2 3 2 0 29 12
1971/72 26 11 — — 4 3 1 0 31 14
Усього 282 177 237 267 32 24 29 21 580 489
«Корк Селтік» 1977/78 1 2 — — — — — — 1 2
Усього за кар'єру 283 179 237 267 32 24 29 21 581 491

Статистика виступів на чемпіонатах світу:[7]

№ Турнір Команда Рахунок Суперник Автори голів
1 ЧС-1958 ФРН   3:1   Аргентина Ран (2), Зеелер — Корбатта
2 ЧС-1958 ФРН   2:2   Чехословаччина Шефер, Ран — Дворжак, Зикан
3 ЧС-1958 ФРН   2:2   Північна Ірландія Ран, Зеелер — Макпарланд (2)
4 ЧС-1958 ФРН   1:0   Югославія Ран
5 ЧС-1958 ФРН   1:3   Швеція Шефер — Скоглунд, Грен, Хамрін
6 ЧС-1962 ФРН   0:0   Італія
7 ЧС-1962 ФРН   2:1   Швейцарія Брюлльс, Зеелер — Шнайтер
8 ЧС-1962 ФРН   2:0   Чилі Шиманяк, Зеелер
9 ЧС-1962 ФРН   0:1   Югославія Радакович
10 ЧС-1966 ФРН   5:0   Швейцарія Гельд, Галлер (2), Бекенбауер (2)
11 ЧС-1966 ФРН   0:0   Аргентина
12 ЧС-1966 ФРН   2:1   Іспанія Еммеріх, Зеелер — Фусте
13 ЧС-1966 ФРН   4:0   Уругвай Галлер (2), Бекенбауер, Зеелер
14 ЧС-1966 ФРН   2:1   СРСР Галлер, Бекенбауер — Поркуян
15 ЧС-1966 ФРН   2:4   Англія Галлер, Вебер — Герст (3), Пітерс
16 ЧС-1970 ФРН   2:1   Марокко Зеелер, Мюллер — Жарір
17 ЧС-1970 ФРН   5:2   Болгарія Лібуда, Мюллер (3), Зеелер — Нікодимов, Колев
18 ЧС-1970 ФРН   3:1   Перу Мюллер (3) — Кубільяс
19 ЧС-1970 ФРН   3:2   Англія Бекенбауер, Зеелер, Мюллер — Маллері, Пітерс
20 ЧС-1970 ФРН   3:4   Італія Шнеллінгер, Мюллер (2) — Бонінсенья, Бурньїч, Ріва, Рівера
21 ЧС-1970 ФРН   1:0   Уругвай Оверат
Усього: 13 перемог, 4 нічиї, 4 поразки, різниця м'ячів 45:26.
 

Статистика виступів у національній збірній:[8]

Рік Ігри Голи
1954 3 0
1955 0 0
1956 1 0
1957 0 0
1958 9 5
1959 5 6
1960 5 4
1961 6 5
1962 7 2
1963 3 3
1964 3 4
1965 1 1
1966 12 7
1967 3 1
1968 1 0
1969 3 0
1970 10 5
Всього 72 43

Примітки ред.

  1. ↑ Hamburg und der HSV trauern: Uwe Seeler ist tot — 2022. — ISSN 0949-4618
  2. ↑ BDFutbol
  3. ↑ National-Football-Teams.com
  4. ↑ https://www.abendblatt.de/sport/fussball/hsv/article235955879/hsv-idol-uwe-seeler-ist-gestorben.html
  5. ↑ Профіль на сайті WorldFootball.net
  6. ↑ Чем знамениты топ-снайперы из европейских лиг [1] (рос.)
  7. ↑ Профіль (анг.) . EU-Football.info. Процитовано 1 липня 2017.
  8. ↑ Uwe Seeler – Goals in International Matches. RSSSF. 2 November 2002. Процитовано 4 November 2012.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уве_Зеелер&oldid=40834695