Убоже (пол. uboże) — постать старопольських вірувань, а саме опікунський домовий дух, що забезпечує достаток. Часто вважається душею одного з померлих предків. Згадується в літературі XV—XVI століть. Є відповідником руського домовика.

Згідно з фрагментом казання XV століття, убожам зоставляли рештки з обіду, особливо в четвер.

Слово «убоже» має корінь -bog- (укр. -баг-), який означає багатство. Виведення «убоже» від «убожіння» є хибним, адже суперечить функції духа.[1]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Andrzej Szyjewski: Religia Słowian. Kraków: Wydawnictwo WAM, 2003, s. 186. ISBN 83-7318-205-5. 

Джерела ред.

  • Barbara i Adam Podgórscy: Wielka księga demonów polskich - leksykon i antologia demonologii ludowej. Katowice: Wydawnictwo KOS, 2005. ISBN 83-89375-40-0. 
  • Jerzy Strzelczyk: Mity, podania i wierzenia dawnych Słowian. Poznań: Rebis, 2007. ISBN 978-83-7301-973-7.