Ця стаття про гору. Про національний парк див. Національний парк Уаскаран.

Уаскаран[3][4][5], Невадо-Уаскаран (ісп. Huascarán, Nevado Huascarán) — гірська вершина в Андах (гірський масив Кордильєра-Бланка) у перуанському регіоні Анкаш, провінції Юнґай.

Уаскаран
ісп. Huascarán
Вигляд південної вершини Уаскарана з Кордильєра-Неґра
Вигляд південної вершини Уаскарана з Кордильєра-Неґра
Вигляд південної вершини Уаскарана з Кордильєра-Неґра

9°07′ пд. ш. 77°36′ зх. д. / 9.117° пд. ш. 77.600° зх. д. / -9.117; -77.600Координати: 9°07′ пд. ш. 77°36′ зх. д. / 9.117° пд. ш. 77.600° зх. д. / -9.117; -77.600
Країна  Перу
Регіон Анкаш
Розташування Перу Перу,
регіон Анкаш,
провінція Юнґай
Система Кордильєра-Бланка
Тип гора
матеріал граніт
Висота 6768 м[1]
Висота відносна 2776 м[2][1]
Ізоляція 2196,3 км → г. Охос-дель-Саладо (6893 м)[1]
(25-те місце у світі)
Список
Перше сходження 20 червня 1932
Маршрут сходження по льодовику від поселення Мушо
Уаскаран. Карта розташування: Перу
Уаскаран
Уаскаран
Уаскаран (Перу)
Мапа
CMNS: Уаскаран у Вікісховищі

Географія ред.

Південна вершина гори має висоту 6768 м, що робить її найвищою в Перу та четвертою за висотою в Південній Америці, хоча точна висота може бути дещо меншою — 6746 м[6]. Північна вершина має висоту 6654 м[7]. Гора названа на ім'я Гуаскара, принца Імперії Інків 16 століття[8]. Гора, як і решта Кордильєри-Бланка, складається з граніту Четертинного періоду[9].

Гору оточує Національний парк Уаскаран, названий за її назвою, популярне місце для треккінгу та скелелазання. На Уаскаран зазвичай сходження починається від поселення Мушо через табір між вершинами гори. Сходження займає 5-7 днів[10]. Вперше вершини досягли в червні 1932 року в результаті німецько-австрійської експедиції.

Гуаскаран також є одною з кількох точок, найвіддаленіших від центра Землі[11], тому на вершині гори прискорення вільного падіння є найнижчим на Землі — 9,7639 м/с².

Історія ред.

Гора відома частими катастрофічними подіями. Так 13 грудня 1941 року прорив озера Палькакоча викликав сель, який зруйнував місто Уарас, загинуло 5000 осіб[12].

10 січня 1962 року льодовик, що зірвався з гори породив сель об'ємом приблизно 13 млн кубометрів, в результаті якого загинуло 4000 чоловік.

31 травня 1970 року в результаті землетрусу значна частина гори відкололася та обвалилася донизу. Брила з розмірами приблизно 1x1x2 км з'їхала на 18 км вниз та досягла міста Юнґай, викликавши загибель більш ніж 20 тис. мешканців міста та загибель деякої кількості туристів[13].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б в Nevado Huascarán, Peru. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 21-09-2016.
  2. Peru ultra-prominences на сайті peaklist.org
  3. Перу // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  5. Атлас світу, 2005.
  6. Peruvian IGM survey, 1971
  7. Helman, Adam (2005). The Finest Peaks: Prominence and Other Mountain Measures. с. 5. ISBN 978-1-4120-5995-4. On the other hand Biggar gives 6,746 metres.
  8. Room, Adrian «Placenames of the World» (1997) McFarland and Company ISBN 0-7864-0172-9
  9. John F. Ricker, Yuraq Janka: Cordilleras Blanca and Rosko, Alpine Club of Canada, 1977, ISBN 0-920330-04-5, after Wilson, Reyes, and Garayar, 1967.
  10. The Andes — A Guide for Climbers, John Biggar, ISBN 0-9536087-2-7
  11. Tall Tales about Highest Peaks (англ.)
  12. Glacier Hazards // U.S. Geological Survey Professional Paper. — 1991. — С. 169.
  13. Yungay history. Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 5 липня 2008.

Література і джерела ред.

Посилання ред.