УР-67
УР-67 — радянська установка розмінування. Створена на базі плаваючого бронетранспортера БТР-50ПК. Прийнята на озброєння в 1968 році. В 1978 році на заміну УР-67 було налагоджено виготовлення установок розмінування наступної генерації УР-77. Станом на 2010 рік УР-67 у військах ЗС Росії відсутні[1].
УР-67 здатна робити проходи у протитанкових мінних полях під час бою. Ширина проходу становить близько 6 метрів, а довжина від 80 до 90 метрів. Не дивлячись на те, що УР-67 не передбачена для розмінування протипіхотних мін, вона може розчищати протипіхотні мінні поля від американських мін натискної дії M14, створюючи роходи шириною до 14 метрів[1].
Розмінування здійснюється шляхом дії ударної хвилі від вибуху заряду на підривач міни. Щоправда, повне розмінування не є гарантованим. Наприклад, можуть залишитися цілими міни, які мають підривачі двократного натискання (міна ТМ-62 з підривачем МВД-62 або Mk7 з підривачем №5 Mk4), протипіхотні міни натяжної дії. Не реагують на ударну хвилю магнітні, сейсмічні й інфрачервоні підривачі[1].
Опис конструкції ред.
Установка розмінування є гусеничним броньованим шасі, створеним на базі БТР-50ПК, на якому розміщена пускова установка з двома напрямними для зарядів розмінування та підйомний механізм напрямних. У десантному відділенні розташовані два контейнери із зарядами розмінування. Попереду над гусеничною полицею по бортах знаходяться механізми відчеплення гальмівного каната. Над моторно-трансмісійним відділенням для кріплення укладання гальмівного каната розташовуються дві спеціальні рами.[1].
В екіпаж установки входять 3 особи[1]:
- Механік-водій;
- Оператор;
- Командир.
Озброєння ред.
Як основне озброєння використовуються заряди розмінування. Одна установка здатна перевозити два заряди. Один заряд розчищає прямокутник до 90х6 метрів у мінному полі. Установка УР-67 може використовувати заряди марок УЗ-67, УЗП-72, а також заряди УЗП-77 призначені для установок розмінування УР-77[1].
У процесі запуску заряду та розмінування екіпаж залишається всередині машини. Час повного циклу розмінування становить близько 3—5 хвилин. Перезаряджання займає близько 30-40 хвилин[1].
Як додаткове озброєння на установці розмінування УР-67 є кулемет СГМБ або ПКМБ[1].
Оператори ред.
Радянський Союз — не менше 33 одиниць УР-67, станом на 1991 рік[2], перейшли до держав, що утворилися після розпаду
Служба й бойове застосування ред.
Служба ред.
- 2 установки перебували на озброєнні інженерно-саперного батальйону механізованої дивізії[1].
- 6 установок знаходилися на озброєнні в інженерно-штурмовому батальйоні[1].
6 установок розмінування перебували на озброєнні 94 окремого гвардійського штурмового інженерно-саперного батальйону ККВО (інженерно-штурмових батальйонів у ЗС СРСР у 70-80 рр. не було). Ці установки після заміни їх у 1977 році на УР-77 були відправлені до Іраку, де знаходилися на зберіганні в базі Таджі під Багдадом..
Бойове застосування ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л Веремеев Ю. Г. Установка разминирования УР-67 (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб. : B&K, 2001. — С. 25, 26, 29. — ISBN 5-93414-063-9.
- ↑ Веремеев Ю. Г. Установка разминирования УР-77 (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 18 лютого 2012.
Література ред.
- Карпенко А. В. Реактивная установка разминирования УР-67 // Современные реактивные системы залпового огня. — С. 66.
Посилання ред.
- Установка разминирования УР-67
- Установка разминирования УР-77. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 31 жовтня 2010.