Тілопо чорногорлий
| Тілопо чорногорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця чорногорлого тілопо
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus leclancheri Bonaparte, 1855 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Megaloprepia leclancheri Ramphiculus leclancheri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо чорногорлий[2] (Ptilinopus leclancheri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на Філіппінах і на Тайвані.
Опис ред.
Довжина птаха становить 27 см, довжина хвоста становить 8,5-9,2 см, довжина дзьоба становить 15-17 мм. Виду притаманний статевий диморфізм.
У самця голова білувата, потилиця і горло зеленувато-сірі. Спина і крила зелені, хвіст зеленувато-коричневий. Підборіддя чорне, груди сіруваті, відділені від живота широкою бурою смугою. Живіт сірувато-зелений, боки зелені. Нижні покривні пера хвоста темно-рудувато-коричневі. Очі червоні або оранжево-карі. Дзьоб яскравий, жовтий або оранжевий. Лапи яскраво-червоні.
У самиць голова, шия і груди світло-зелені. Обличчя світліше, дещо сірувате. Смуга, яка відділяє груди від живота, є не суцільною. Гузка світло-коричнева. Молоді птахи схожі на самиць, однак підборіддя у них бліде, пляма на ньому відсутня. У молодих самців смуга на грудях також відсутня.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. l. taiwanus Ripley, 1962 — Тайвань;
- P. l. longialis (Manuel, 1936) — острів Ланьюй і острови Філіппін на північ від Лусону;
- P. l. leclancheri (Bonaparte, 1855) — Філіппіни за виключенням півночі і Палаванського архіпелагу;
- P. l. gironieri (Verreaux, J & Des Murs, 1862) — Палаван і сусідні острови.
Поширення і екологія ред.
Чорногорлі тілопо живуть у вологих рівнинних тропічних і субтропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 700 м над рівнем моря. На Тайвані вид вважається рідкісним. Бродячі птахи спостерігалися на островах Яеяма (Японія).
Поведінка ред.
Чорногорлі тілопо живуть поодинці або парами, зграйки утворюють рідко. Ведуть прихований спосіб життя, живляться плодами, яких шукають на верхівках дерев, на землю спускаються рідко. Сезон розмноження триває з березня по червень. Гніздо являє собою платформу з хмизу, типову для голубів, яка розміщується на деревах, на висоті від 1,5 до 4,5 м над землею. В кладці одне яйце.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus fischeri. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела ред.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
Посилання ред.
- Picture of a Black-chinned Fruit Dove [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |