Жудець Тягиня, або Бендерський повіт був адміністративною одиницею першого порядку Румунського королівства, розташованою в історичній області Бессарабія. Центром повіту було місто Бендери (тоді — Тягиня).

Бендерський повіт
Герб повітового центру
Губернія Бессарабська губернія
Центр Бендери
Площа 6.333 км²
Населення 307.629 (на 1930 рік) осіб 

Розташування ред.

 
Будівля префектури Бендерського повіту міжвоєнного періоду.
 
Карта повіту з планом і назвами ділянок 1938 р.

Повіт був у східній частині Великої Румунії, на південному сході Бессарабської області, на кордоні з Радянським Союзом. Нині територія колишнього повіту входить до складу Республіки Молдова. Межує з Кагульським повітом на заході, з Лепушнянським повітом на півночі та з повітом Четатя-Албе на півдні. На сході проходив кордон з Радянським Союзом, по інший бік річки Дністер.

Структура ред.

Територія повіту спочатку поділялася на чотири частини: [1]

  1. Plasa Булбоака,
  2. Plasa Каушани,
  3. Пласа Чадир-Лунга і
  4. Сітка Чимішлія.

На території Бендерського повіту було два міських поселення: Бендери (міська волость і центр повіту), відповідно Комрат (міська громада, розташована в західній частині повіту).

Населення ред.

За переписом 1930 року населення повіту становило 306 592 жителі, з них 53,4% румуни, 14,7% росіяни, 12,8% гагаузи, 6,4% болгари, 5,5% євреї, 3,4% німці, 3,0% українці, 0,4% роми тощо. З релігійної точки зору населення складалося з 89,4% православних, 5,5% мозаїків, 3,0% лютеран, 0,8% старовірних православних, 0,6% римо-католиків, 0,4% баптистів тощо.

Немає. Міста, селища Населення
1 місто Бендери 31 384
2 місто Комрат 12 331
Усього міст 43 715
1 Булбоака 57 280
2 Каушани 99 161
3 Чадар-Лунга 41 416
4 Чимішлія 65 020
Загалом сільське 262 877
Усього повіт 306 592

Міська територія ред.

У 1930 р. міське населення повіту становило 44 057 жителів, з них 35,6 % росіян, 19,8 % євреїв, 17,7 % гагаузів, 16,7 % румунів, 4,4 % болгар, 3,1 % українців тощо. З релігійної точки зору місто складалося з 75,1% православних, 19,9% мозаїків, 2,5% старовірних православних, 1% римо-католиків, 0,6% лютеран тощо.

Документальні матеріали ред.

Посилання ред.

  1. Portretul României Interbelice - Județul Tighina

Зовнішні посилання ред.