Тхайнгуєн (місто)

Тхайнгуєн; в'єт. Thành phố Thái Nguyên
	Тхайнгуєн
	Основні дані
	21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д.Координати: 21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.600° пн. ш. 105.850° сх. д.
Країна	В'єтнам
Адмінодиниця	Тхайнгуєн
Столиця для	Тхайнгуєн (провінція В'єтнаму)
Площа	189,705 км²
Населення	330 000 (2010)
· густота	1740 осіб/км²
Міста-побратими	Сало, Лінчепінг (2010)
Телефонний код	(+84) 61
Часовий пояс	+7
GeoNames	1566319
	Міська влада
	Мапа
	Тхайнгуєн Тхайнгуєн (В'єтнам)
	Тхайнгуєн у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тхайнгуєн.

Тхайнгуєн (в'єт. Thái Nguyên, слухати^ⓘ) — місто і муніципалітет у В'єтнамі. Він є столицею і найбільшим містом провінції Тхайнгуєн. Місто має 1-шу категорію серед провінційних міст і є дев'ятим за величиною^[2]. У В'єтнамі широковідомий своїм чаєм.^[3] У 1959 році він став першим містом у В'єтнамі, де запрацював сталеливарний завод^[4]. Зараз у місті є великий і швидкозростаючий регіональний університетський комплекс^[5]. Населення міста становить 330 000 (на 2010 рік).

Географія ред.

Місто розташоване на річці Кау. Його площа становить близько 189,705 км².

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 15.6 °С (60 °F).^[6]

Клімат Тхайнгуєна
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	27	27	30	32	37	38	37	36	35	35	32	28	38
Середній максимум, °C	19	20	22	26	31	32	32	32	31	29	26	21	27
Середня температура, °C	15	17	20	23	27	28	28	28	27	25	22	17	23
Середній мінімум, °C	11	14	18	21	24	25	25	25	23	21	18	14	20
Абсолютний мінімум, °C	2	8	10	13	17	22	22	22	18	17	10	6	2
Норма опадів, мм	10	40	60	100	260	350	440	430	210	100	40	20	2100
Днів з дощем	1	3	4	5	6	17	19	19	11	7	4	1	102
Вологість повітря, %	75	82	85	86	82	80	84	86	85	82	82	80	82
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

Місто зіграло важливу роль у боротьбі В'єтнаму за незалежність під час французької колоніальної епохи.

Повстання у Тхайнгуєн у 1917 році було найбільшим і надзвичано руйнівним антиколоніальним повстанням у французькому Індокитаї між Умиротворенням Тонкіну^[en] у 1880 році і Повстанням у Нге-Тіні 1930—1931^[7]. У серпні 1917 року в'єтнамські тюремні охоронці повстали у найбільшій у регіоні Нгуєнській в'язниці. За допомогою звільнених ув'язнених — звичайних злочинців, а також політичних ув'язнених — і зі зброєю захопленою у арсеналу, повстанці змогли взяти під свій контроль місцеві органи влади. Потім вони створили укріплений периметр, створений за допомогою французьких чиновників та місцевих співробітників, і закликали до загального повстання. Хоча вони змогли лише утримати місто протягом п'яти днів, французькі війська не змогли заспокоїти околиці ще протягом шести місяців, у результаті чого загинуло багато людей з обох сторін.^[7]

Під час Першої індокитайської війни, провінція відіграє важливу роль як безпечна зона для В'єтмінь, скорочено ATK (в'єт. An Toàn Khu, "безпечна зона"; кит. 安全区). У 1956 році місто стало штаб-квартирою північного військового округу і називалося В'єтбак до возз'єднання у 1975 році.

Початково Тхайнгуєн був невеликим поселенням, яке включало чотири житлові квартали, два містечка і шість комун з населенням близько 140 000, Тхайнгуєн став містом 19 жовтня 1962 року. До цієї дати, область була частиною комуни Донгмо (в'єт. Đồng Mô), району Донгхі (в'єт. Đồng Hỷ).