Тупаєві

родина ссавців
Тупаєві
Тупая польова
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Тупаєподібні (Scandentia)
Родина: Тупаєві (Tupaiidae)
Gray 1825
Роди

Anathana
Dendrogale
Tupaia
Urogale

Синоніми
Cladobatae

Cladobatidina
Cladobatida
Cladobatina
Glisoricina
Glisoricinae
Tupaina
Tupaiadae
Tupajidae
Tupayae
Tupayidae

Посилання
Вікісховище: Tupaiidae
EOL: 8707
ITIS: 573204
NCBI: 9393
Fossilworks: 40295

Тупаєві (Tupaiidae) — родина ссавців ряду Тупаєподібні (Scandentia)[1]. Тупая — тварина, схожа на вивірку (малайське слово «тупай» означає дендрофільного гризуна, хоч тупаю, хоч вивірку), і в магазинах їх часто продають як азійську вивірку, у них навіть хвости однаково довгі й пухнасті. Тупаї дуже активні, агресивні і територіальні. Вони мешкають у лісах на деревах, але часто полюють на землі, за ящірками і комахами.

Опис ред.

Довжина тіла — 10-25 см, хвоста — 14-20 см, важать від 30-60 г (тупая карликова) до 350 г (урогале). Кінцівки короткі, великі пальці не протиставляються іншим, на пальцях — серпоподібні кігті. Пальці не хапальні. Зубів — 38.

Розповсюдження ред.

Тупаєві зустрічаються на території від Індії до Філіппін і від Південного Китаю до островів Ява, Борнео, Суматра і Балі. Мешкають у тропічних дощових і гірських лісах, а також на плантаціях Індостану, Індокитаю, на острові Хайнань і багатьох островах Малайського архіпелагу до Західних Філіппін. Тупаї ведуть денний спосіб життя, живуть парами і поодинці на деревах, у заростях чагарників, часто на землі.

Спосіб життя ред.

Тупаї дуже агресивні і нападають на порушників кордонів — сутичка буває короткою, жорстокою і безкровною. Переможений знаходиться в стані глибокої депресії, але йому вдається нормалізувати свій стан, якщо він віддалиться від переможця і сховається з поля його зору. В іншому випадку вміст хімічних речовин в крові у переможеного підвищується, він починає втрачати вагу і вмирає (через 2-16 днів).

Живляться комахами і плодами. Народжують 1-4 дитинчат. Всеїдні. У них прекрасний зір і відмінний слух, що допомагає їм добувати корм. Вдень вони активні, зустрічаються, як на деревах, так і на землі. Живуть поодинці або парами, іноді — групами.

Дорослі тупаї мітять потомство виділеннями своїх залоз, це допомагає дорослим впізнати своїх дитинчат, які в іншому випадку будуть атаковані і вигнані з території. У міру того, як дитинчата досягають віку статевої зрілості (60 днів) і залози їх починають виробляти секрет, молоді самці і самки також починають мітити територію своєю сечею і своїм запахом. Це дратує батьків (запах синів негативно діє на їх батьків, а запах дочок — на їх матерів), і в крові у старшої пари виробляються хімічні речовини, які збуджують у них агресивність і приводять у стан стресу. У стресованих тварин залози більш не виділяють секрету і вони не можуть помітити своє потомство (присутність молодих самців, кастрованих незадовго до досягнення ними віку статевої зрілості, старші самці переносять цілком спокійно).

Класифікація ред.

Примітки ред.

  1. Groves, C. P. (2005). Wilson, D. E.; Reeder, D. M, eds Mammal Species of the World Baltimore: Johns Hopkins University Press. OCLC 62265494. ISBN 0-801-88221-4.