Паризька тріумфальна арка (фр. arc de triomphe de l’Étoile, досл.: «тріумфальна арка Зірки») — тріумфальна арка, розташована на площі Шарля де Голля (Place Charles-de-Gaulle) у столиці Франції місті Парижі. Тріумфальна арка є одним з найвідоміших паризьких монументів, одним із міських символів.

Тріумфальна арка

48°52′26″ пн. ш. 2°17′42″ сх. д. / 48.87388888891666738° пн. ш. 2.295000000028° сх. д. / 48.87388888891666738; 2.295000000028Координати: 48°52′26″ пн. ш. 2°17′42″ сх. д. / 48.87388888891666738° пн. ш. 2.295000000028° сх. д. / 48.87388888891666738; 2.295000000028
Країна  Франція[1][2]
Розташування VIII округ Парижа[1]
XVI округ Парижа
XVII округ Парижа
Тип тріумфальна арка[1]
Висота 49,5 ± 0,2 м
Матеріал Lutetian limestoned і вапняк
Стиль Архітектура класицизму (неокласицизм - ампір)
Архітектор Жан-Франсуа Шальгрен
Дата заснування 1836
Адреса Площа Зірки

Тріумфальна арка. Карта розташування: Франція
Тріумфальна арка
Тріумфальна арка
Тріумфальна арка (Франція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис ред.

  • Висота: 49,51 м,
  • Ширина: 44,82 м,
  • Висота склепіння 29,19 м.
    Споруджена в 1806—1836 за розпорядженням Наполеона архітектором Жаном Шальгреном. Прикрашена 4-ма скульптурними групами:
  • з боку Єлісейських Полів — «Марсельєза» скульптора Франсуа Рюда (праворуч) і «Тріумф Наполеона» скульптора Корто (ліворуч);
  • з боку авеню де ла Гранд-Арме — «Опір» (праворуч) і «Мир» скульптора Етекса.

На стінах арки вигравійовані назви 128 битв, виграних республіканською і імператорською армією, а також імена 658 французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб (на честь «ста днів» правління Наполеона), сполучених між собою чавунними ланцюгами.

Коротка історія ред.

З часів правління Людовіка XIV пряма дорога сполучувала дві королівські резиденції — паризький палац Лувр і Версальський палац. Назва цієї дороги — «Тріумфальна дорога» — не застаріло і сьогодні: на одній осі розташовані тут три арки — Каррузель біля Лувру, Тріумфальна арка на площі Етуаль і Велика арка, побудована вже в нашу епоху в ультрасучасному кварталі Дефанс. У грудні 1806, відразу після Аустерліцької битви, Наполеон розпорядився спорудити на паризькому пагорбі Шайо тріумфальну арку на честь військових перемог, взятих Францією під час Революції і в період Першої імперії. Два роки пішло на спорудження фундаменту. У 1810, коли новоспечена імператриця Марія-Луїза повинна була урочисто в'їхати в столицю по полях Елісейських, на кам'яному фундаменті була поспішно зроблена з дощок і суворого полотна «декорація» майбутньої арки. Наполеон не дожив до закінчення будівництва Тріумфальної арки: воно завершилося лише в 1836 р., під час правління Луї-Філіппа. 15 грудня 1840 під аркою проїхав траурний кортеж з прахом Наполеона, доставленим з острова св. Олени. Пізніше за урочисту похоронну церемонію із зупинкою під зведеннями Тріумфальної арки удостоїлися після своєї кончини Гамбета, Віктор Гюго, Лазар Карно, Мак-Магон, генерали Фош і Жофр, генерал Філіп Леклерк.

Оздоблення ред.

 
Марсельєза
 
Тріумф 1810
Тріумф 1810 
 
Опір 1814
Опір 1814 
 
Мир 1815
Мир 1815 

Імена, викарбувані на Тріумфальній арці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

  • Thomas W. Gaehtgens: Napoleons Arc de Triomphe. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1974.
  • Ernst Seidl: La Grande Arche in Paris — Form, Macht, Sinn. Hamburg: Kovač, 1998; ISBN 3-86064-702-4.
  • Dominique Fernandes, Gilles Plum, Isabelle Rouge: L'arc de triomphe de l'Étoile. Paris: Éditions du patrimoine, 2000; ISBN 2-85822-202-9.
  • Anne Muratori-Philip: L'Arc de Triomphe. Paris: Éditions du Patrimoine, Centre des Monuments Nationaux, 2007; ISBN 978-2-85822-969-7.