Трупіал чорнокрилий
| Трупіал чорнокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Icterus chrysater (Lesson, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Xanthornus chrysater | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л чорнокрилий[2] (Icterus chrysater) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 21,5 см. Крила, хвіст, плечі, горло і обличчя чорні, решта тіла яскраво-жовта. Дзьоб прямий, загострений, чорний, знизу біля основи сизий. Виду не притаманний статевий диморфізм., хоча у самиць жовті частини оперення мають легкий, слабо помітний зеленуватий відтінок. У молодих птахів цей відтінок більш виражений, а махові пера у них темно-коричневі[3][4].
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[5]
Поширення і екологія ред.
Чорнокрилі трупіали мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Панамі, Колумбії, Венесуелі і Еквадорі. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, однак віддають перевагу відкритим, мішаним сосново-дубовим гірським лісам та сухим чагарниковим заростям, на Юкатані трапляються у вологих тропічних лісах. Зустрічаються парами або сімейними зграйками до 8 птахів, переважно на висоті до 900 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2900 м над рівнем моря. Іноді приєнуються до змішаних зграй птахів. Чорнокрилі трупіали живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають під корою або серед епіфітів, а також бананами та іншими плодами і нектаром бальси Ochroma pyramidale та геліконії[6]. Були помічені випадки "крадіжки нектару". коли чорнокрилі трупіали проколювати квітку біля основи і висмоктували нектар[7].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus chrysater: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Howell, S. N. G.; Webb, S. (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-854013-7.
- ↑ Price, J. J.; Friedman, N. R.; Omland, K. E. (2007). Song and plumage evolution in the New World orioles (Icterus) show similar lability and convergence in patterns. Evolution. 61 (4): 850—863. doi:10.1111/j.1558-5646.2007.00082.x. PMID 17439617. S2CID 13894527.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 серпня 2022.
- ↑ Leck, C. (1974). Further Observations of Nectar Feeding by Orioles. Auk. 91 (1): 162—163. doi:10.2307/4084672. JSTOR 4084672.
- ↑ Wetmore, A.; Pasquier, R.F. (1984). The Birds of the Republic of Panamá. Part 4: Passeriformes: Hirundinidae (Swallows) to Fringillidae (Finches). Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press.
Джерела ред.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
Посилання ред.
- Omland, K. E.; Lanyon, S. M.; Fritz, S. J. (1999). A molecular phylogeny of the New World orioles (Icterus): the importance of dense taxon sampling. Molecular Phylogenetics and Evolution. 12 (2): 224—239. doi:10.1006/mpev.1999.0611. PMID 10381325.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |