Трупіал чорногузий
| Трупіал чорногузий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Icterus wagleri Sclater, 1857 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л чорногузий[2] (Icterus wagleri) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці. Вид названий на честь німецького біолога Йоганна Георга Ваглера[3].
Опис ред.
_(8079398668).jpg)
Довжина птаха становить 20,5-23 см, вага 36,7-41,3 г. Голова, шия, верхня частина тіла і гузка чорні, груди і живіт оранжево-жовті. На крилах жовті смуги. Дзьоб відносно довгий, дещо вигнутий. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[4]
Поширення і екологія ред.
Чорногузі трупіали мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі і Нікарагуа. Представники номінативного підвиду спостерігалися в Техасі, представники підвиду I. w. castaneopectus в Аризоні. Частина північних популяцій взимку мігрує на тихоокеанське узбережжя Мексики. Чорногузі трупіали живуть в сухих тропічних лісах і рідколіссях, в сухих чагарникових заростях і пустелях, на плантаціях, на висоті до 2500 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Чорногузі трупіали живляться комахами та іншими безхребетними, а також плодами і нектаром. Сезон розмноження на півдні Мексики триває з червня по липень. Чорногузі трупіали гніздяться поодинці, не утворюють колоній. Їхні гнізда мають чашоподібну форму, робляться з рослинних волокон, підвішується на дереві, іноді прикрілюється до пальмового або бананового листя. В кладці 3-4 кремово-білих, поцяткованих темними плямками яйця. Пташенята покидають гніздо через 34 дні після вилуплення. Чорногузі трупіали іноді стають жертвами гніздового паразитизму червонооких вашерів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Icterus wagleri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 09 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 серпня 2022.
Джерела ред.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |