Трохановський Мефодій Андрійович
Мефодій Андрійович Трохановський (5 травня 1885, Більцарева, Королівство Галичини і Лодомерії — 15 лютого 1948, Вроцлав[3]) — лемківський учитель і громадський діяч.
| Трохановський Мефодій Андрійович | |
|---|---|
| Народився |
5 травня 1885 Більцарева, Ґміна Ґрибув, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
15 лютого 1948 (62 роки) Вроцлав, Республіка Польща |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Національність | лемки[1][2] |
| Місце проживання | Більцарева |
| Діяльність | педагог, громадський діяч, автор підручників |
| Знання мов | польська |
Біографія ред.
Після отримання педагогічної освіти в учительській семінарії в місті Коросно викладав в початковій школі в лемківському селі Угрин.
У 1913 році одружився з Констанцією Дуркот, дочкою відомого лемківського священика і громадського діяча Іоанна Дуркота, і став брати участь в лемківсько-русинських освітніх і соціальних проектах[4]. Дружина (пом. 1963) візніше займала посаду голови вроцлавського відділення Російського культурного товариства в Польщі[5] .
Був заарештований 4 серпня 1914 року в Криниці (біля Нового Сонча), знаходився у в'язницях в мм. Новий Сонч і Вадовиці, 12 вересня відправлений з транспортом через Вадовиці-Вольфсберг у табір Талергоф.
Потім 30 травня 1915 відправлений у віденську гарнізонну в'язницю. На другому віденському процесі про державну зраду (доктора Богатирця і ін.)[3] був засуджений до смерті, але кара була скасована, і він був звільнений з Талергофа в 1917 році, коли цей табір був закритий.
Закликав своїх побратимів-лемків створювати кооперативи і кредитні спілки. Водночас займав москвофільську позицію і був противником українізації Лемківщини. Він є автором першого підручника і граматики лемківської мови[4].
Був одним з організаторів заходу, в результаті якого був споруджений Талергофський Хрест.
У 1941 році після окупації Польщі нацистською Німеччиною за свою діяльність був заарештований та інтернований з групою лемків у Кельцях . Після зайняття Польщі Червоною армією був звільнений з в'язниці, разом з родиною в 1947 році переїхав до Вроцлава, де і помер 15 лютого 1948 року[3] .
Твори ред.
- Трохановський, Мефодій (1935). Буквар. Перша книжечка для народных школ (лемківська) . Львов.
- Трохановський, Мефодій (1936). Друга книжечка для народных школ (лемківська) .
Примітки ред.
- ↑ Horbal B. The Rusyn Movement among the Galician Lemkos // Rusyn-American Almanac of the Carpatho-Rusyn Society — Pittsburgh: 2005. — Iss. № 10th ANNIVERSARY 2004—2005. — P. 81–91.
- ↑ Horbal B. Metodyj Trochanovskij (1885-1947)
- ↑ а б в «Алфавитный Указатель Жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914—1918 гг. на областях Галицкой и Буковинской Руси с биографическими и библиографическими данными». Составитель Р. Д. Мирович. Львов, 1971 г.
- ↑ а б Bogdan Horbal. / Custer, Richard D. // Rusyn-American Almanac of the Carpatho-Rusyn Society. — Pittsburgh, 2005. — № 10th ANNIVERSARY 2004—2005. — С. 81—91.
- ↑ «Русский Голос», Лодзь-Варшава, 1963 № 12