Вікіпедія

Тромплей

Тромплей (фр. Trompe-l'oeil, (tʀɔ̃pˈlœj) — «обман зору») — це технічний прийом у мистецтві, метою якого є створення оптичної ілюзії об'ємності зображеного на двомірній площині об'єкта.

Тікаючи від критики, Пер Боррель дель Касо, 1874
Фреска в Помпеях. 70 рік н. е.

Тромплей в античний період ред.

Прийом використовувався вже в Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Типовий приклад античного тромплею — настінне зображення вікна, дверей або атріуму для створення ілюзорного ефекту, ніби кімната більша, ніж вона є насправді.

В одній з популярних давньогрецьких історій розповідається про суперечку між відомими художниками. Зевксис створював настільки реальні і переконливі картини, що птахи прилітали й дзобали намальований виноград. Зевскис запитав свого суперника Парразія (Parrhasius), чи можна йому скинути подерту накидку з картини, щоб оцінити її. Але виявив, що накидка була намальована. Так Зевксис вводив в оману птахів, а Парразій ввів в оману Зевксиса.

Тромплей в період Ренесансу ред.

 
Фрески на стелі роботи Андреа Мантенья в Камері дельї Спозі в Мантуанському Палаццо Дукале

Відкривши закони перспективи, італійські живописці пізнього кватроченто такі, як Андреа Мантенья і Мелоццо да Форлі, почали малювати на фресках стіни й склепіння з використанням законів перспективи для створення ефекту збільшення простору. Цей тип тромплею відомий як «di sotto in sù», «знизу вгору» в перекладі з італійської.

Тромплей після Ренесансу ред.

 
Купол Єзуїтської церкви у Відні роботи художника Андреа Поццо (1703)

Закони перспективи XVII століття, які повніше створювали архітектурну об'ємну ілюзію і використовувалися художниками для того, щоб «відкрити» простір стіни або склепіння, отримали назву «quadratura». Одним із чудових прикладів архітектурного тромплею є купол Єзуїтської церкви у Відні художника Андреа Поццо, який лише злегка ввігнутий, але створює враження реальної архітектурної споруди.

Застосування тромплею в різних сферах ред.

Тромплей використовується творцями фільмів для зйомки складних сцен. Для цього частина сцени малюється на склі, яке поміщається перед камерою під час зйомки сцени. Цей спосіб використовувався при зйомці ранніх фільмів серії Зоряних воєн.

Тромплей також використовується для створення тривимірних татуювань і малюнків в стилі боді-арт.

Сьогодні тромплей набув поширення серед художників, які малюють на асфальті, та графітистів.

Приклади тромплею в живописі ред.

  •  
    Петрус Крістус, Портрет картузіанця (1446). На рамі внизу причаїлася муха.
  •  
    Жакопо де Барбарі, 1504. Перший натюрморт-тромплей з часів античності
  •  
    Жерар Ду, Художник з люлькою й книгою (бл.1654)
  •  
    Гайнріх Фюсслі, Тромплей (1750)
  •  
    Газети й інструменти на картині
  •  
    Тромплей у гардеробній Жаклін Кеннеді, робота П'єра Марі Рюделя (1970)

Приклади тромплею в скульптурі ред.

  •  
    Мармуровий бюст із прозорою вуаллю, XX століття, Музей Бенкфілда
  •  
    Цей ефект залишається під будь-яким кутом і на будь-якій відстані.
  •  
    Сучасний тромплей, мозаїка на станції в Нью-Йорку
  •  

Приклади настінного тромплею ред.

Див. також ред.

Література ред.

  • Graham Rust: Painted Ceiling, Constable & Robinson Ltd, ISBN 1-84119-310-0
  • Graham Rust: The Painted House, Seven Dials,ISBN 1-84188-055-8/9781841880556
  • Eugen von Philippovich, Kuriositäten/Antiquitäten. Klinkhardt & Biermann, Braunschweig 1966
  • Ursula Benad, Martin Benad: Illusionmalerei heute. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 2002, ISBN 3-421-03372-2
  • M. Monestier: Trompe-l’œil Contemporaine - Les maîtres du réalisme. Verlag Menges, Paris. ISBN 2-85620-334-5
  • Jean Monneret: Le Triomphe du Trompe-l’œil. Salon des Indépendents, Paris 1993. ISBN 2-85620-337-X
  • Miriam Milman: Le Trompe-l’œil. Albert Skira, Genf 1986. ISBN 3-7796-5241-2

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Trompe-l'œil
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тромплей&oldid=38373397