Трипалий дятел
| Трипалий дятел | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
|
Див.текст | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Трипалий дятел[1] (Picoides) — рід птахів родини дятлові, що поширені переважно в Північній Америці. Дятел трипалий населяє ліси Євразії, у тому числі і на території України. У більшості видів забарвлення чорне з білим, у деяких південних видів коричневе з білим. У самця є червона або золотисто-жовта шапочка. Незважаючи на назву, лише у деяких видів розвинені три пальці, два з яких спрямовані вперед і один назад. Живляться комахами.
Систематика ред.
Рід донедавна включав 12 видів:
- Picoides albolarvatus — дятел білоголовий
- Picoides arcticus* — дятел північний
- Picoides borealis — дятел флоридський
- Picoides dorsalis* — дятел ялиновий
- Picoides lignarius — дятел чилійський
- Picoides mixtus — дятел смугастохвостий
- Picoides nuttallii — дятел каліфорнійський
- Picoides pubescens — дятел пухнастий → Dryobates pubescens
- Picoides scalaris — дятел техаський
- Picoides stricklandi — дятел мексиканський
- Picoides tridactylus* — дятел трипалий
- Picoides villosus — дятел волохатий → Leuconotopicus villosus
У 2015 в ході молекулярних філогенетичних досліджень завдяки аналізу ядерної і мітохондріальної ДНК виявилось, що три роди триби Dendropicini — а саме Picoides, Veniliornis і Dendropicos — виявились поліфілетичними. Після їх переформатування і створення 6 нових монофілетичних родів більшість видів роду Picoides було переміщено до родів Leuconotopicus і Dryobates. У попередньому роді залишилось лише 3 види (позначені зірочкою)[2][3].
Охорона ред.
Дятел трипалий внесений до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється у Карпатському біосферному, Поліському, Рівненському і Черемському природних заповідниках та національних природних парках: Карпатський, «Гуцульщина», «Синевир». З метою ефективнішої охорони необхідно створювати заказники і пам'ятки природи, заборонити усі види рубок лісу, прокладання туристських маршрутів у місцях концентрації виду.
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
- ↑ Fuchs, J.; Pons, J.M. (2015). A new classification of the pied woodpeckers assemblage (Dendropicini, Picidae) based on a comprehensive multi-locus phylogeny. Molecular Phylogenetics and Evolution. 88: 28—37. doi:10.1016/j.ympev.2015.03.016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Woodpeckers. World Bird List Version 7.і. International Ornithologists' Union. Процитовано 11.01 2017.
Джерела ред.
- Gorman, Gerard (2004): Woodpeckers of Europe: A Study of the European Picidae. Bruce Coleman, UK. ISBN 1-872842-05-4.
- Moore, William S.; Weibel, Amy C. & Agius, Andrea (2006): Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biol. J. Linn. Soc. 87: 611–624. PDF fulltext
- Sibley, Charles G. & Monroe, Burt L., Jr. (1990): Distribution and Taxonomy of Birds of the World Yale University Press. ISBN 0-300-04969-2.
- Weibel, Amy C. & Moore, William S. (2005): Plumage convergence in Picoides woodpeckers based on a molecular phylogeny, with emphasis on convergence in downy and hairy woodpeckers. Condor 107(4): 797–809. DOI:10.1650/7858.1 (HTML abstract)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |