Триліси (Фастівський район)
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Трилі́си — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 2389 осіб. Входить до складу Кожанської селищної громади .
| село Триліси | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Фастівський | ||||
| Громада | Кожанська селищна громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | до 1651 | ||||
| Населення | 2389 | ||||
| Площа | 9,06 км² | ||||
| Густота населення | 263,69 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08552 | ||||
| Телефонний код | +380 4565 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д.Координати: 49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
186 м | ||||
| Водойми | р. Кам'янка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08552, с. Триліси, вул. Горького, 22 | ||||
| Карта | |||||
  Триліси | |||||
 Триліси | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія ред.
Череківщина ред.
Ботанічний заказник місцевого значення «Череківщина» (автори обгурунтування координатор КЕКЦ, к.б.н. Парнікоза І. Ю., директор КЕКЦ Борейко В. Є.)
Об'єкт розташований на території с. Триліси. Загальна площа 32,4 га. Об'єкт включає лісове урочище «Череківщина», а саме кв. 126. виділи 1, 2, 3, 4, 5, 6 Фастівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство». Землекористувачем є ДП «Фастівське лісове господарство».
Об'єкт є ділянкою височини над заплавою річки Кам'янки, вкриту лісовою, а частково також лучно-степовою рослинністю.
На початку XVIII ст. на території Череківщини родиною графів Браницьких було закладено лісовий парк для прогулянок і відпочинку, в якому були посаджені найрізноманітніші види листяних дерев, кущів, квітникових і трав'янистих рослин. Ще і до цього часу збереглися доріжки алей. Всі вони ведуть до центру парку. У колишньому парку розвинулися процеси натуральної сильватизації. І хоча бур'янисті види ще поширені, часто зустрічаються рослини природного неморального лісу: копитняк європейський, пшінка, рясти, фіалка запашна, медунка темна, яглиця звичайна тощо. Значні площі займає угруповання осоки волосистої, характерної для неморальних грабово-дубових лісів Придніпровської височини. Серед чагарників зустрічається природний вид — бруслина бородавчаста. Серед молодих дерев ясена, клена та подекуди дуба, збереглися поодинокі поважного віку липи та дуби. На відкритих лучно-степових схилах, що звернені на південний захід поширені численні види ксеротермічних угруповань — типчак — костриця борозенчаста (домінант), цибуля подільська, материнка звичайна, дика морква, миколайчики рівнинні тощо. Загалом флора урочища флора надзвичайно багата і різноманітна. На території даного лісового масиву росте понад 20 видів дерев, понад 10 видів кущів та понад 80 видів трав'янистих та квіткових рослин. Є серед них і цікаві та цінні рослини, які ще пів віку назад зустрічалися часто, а зараз вже стали рідкісними, а багато з них — під загрозою зникнення. Це підсніжник звичайний занесений до Червоної книги України та проліска дволиста, що перебуває під охороною на території Київської області.
Велика і стійка популяція підсніжника становить найважливішу цінність даного урочища і є головною підставою необхідності створення тут ботанічного заказника.
На території заказника спостерігається значна кількість вітровалу, на якому розвиваються різноманітні гриби. Це свідчення того, що в колишньому парку протікають процеси відновлення природних процесів. На стовбурах дерев поширені лишайники — зокрема фісція сіра.
Тваринний світ урочища завдяки поєднанню лісових та лучно-степового біотопу також дуже різноманітний. Так зокрема тут звичайними є такі червонокнижні комахи, як джміль яскравий, ксілокопи звичайна та фіолетова, махаон, жук-олень.
До наших днів[коли?] дійшло декілька легенд, в яких розкривається походження назви «Череківщина». За однією з них, за поселенням, на одній з найбільших височин було збудовано підземелля, виходи з якого були зроблені в різні сторони, в тому числі і до річки Кам'янки. В підземеллі катували людей. Там їх і хоронили. Пізніше над підземеллям поселилося багато лисиць, які вигрібали з поховань людські останки. Гора дістала назву Лиса, а територія підземелля — Череківщина.
«Череківщина» — одне з улюблених місць відпочинку жителів села Триліси.
Враховуючи велику наукову цінність об'єкта, його оголосили ботанічним заказником місцевого значення, з додержанням на його території таких вимог:
- Заборона забудови, розкладання багать, засмічування та забруднення території;
- Заборона збору рослинних, тваринних та сировинних ресурсів.
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2355 | 98.58% |
| російська | 30 | 1.26% |
| білоруська | 3 | 0.13% |
| румунська | 1 | 0.03% |
| Усього | 2389 | 100% |
Люди ред.
В селі народився Гурський Іван Францович (1902—1981) — український радянський живописець.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Про село Триліси на порталі Фастів. БІЗ[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Новини села Триліси[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Триліси — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Примітки ред.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |