Трегубов Віктор Васильович

Віктор Васильович Трегубов (нар. 24 березня 1958) — радянський та український футболіст російського походження, універсал.

Ф
Віктор Трегубов
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Васильович Трегубов
Народження 24 березня 1958(1958-03-24) (66 років)
  Сальськ, Ростовська область, РРФСР
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція універсал
Юнацькі клуби
19??—1989 СРСР РОШІСП-10 (Ростов-на-Дону)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975—1977 СРСР «Ростсільмаш» 40 (1)
1978—1979 СРСР «Спартак» (Ор) 45 (3)
1980—1981 СРСР «Іскра» (См) 60 (4)
1982—1985 СРСР «Металург» (З) 137 (3)
1986—1987 СРСР «Колос» (Н) 59 (4)
1988—1990 СРСР «Торпедо» (З) 131 (26)
1991—1992 СРСР/Україна «Кривбас» 68 (4)
1993 Білорусь «Ведрич» 27 (1)
1994 Україна «Віктор» (З) 6 (0)
1994—1995 Україна «Торпедо» (Мл) 57 (0)
1994 Україна «Віктор» (З) 15 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2007 Україна «Металург-2» (З)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис ред.

Вихованець ростовського спортінтернату, перший тренер — В. Гаврилов. Виступав за юнацьку збірну СРСР. У 1975 році дебютував на дорослому рівні в складі «Ростсільмашу», провів у команді три сезони у другій лізі. Потім виступав у другій лізі за «Спартак» (Орел).

У 1980 році перейшов у смоленську «Іскру», в її складі дебютував у першій лізі. Потім виступав за «Металург» (Запоріжжя) та «Колос» (Нікополь). В цілому у першій радянський лізі зіграв понад 250 матчів.

З 1988 року грав за запорізьке «Торпедо», в його складі став переможцем зонального турніру другої нижчої ліги в 1990 році.

Напередодні старту останнього розіграшу чемпіонату СРСР перейшов у «Кривбас». У складі цього клубу в весняному сезоні 1992 року стало переможцем першої ліги України. Був капітаном команди. 16 серпня 1992 року зіграв дебютний матч у вищій лізі України проти тернопільської «Ниви»[1], а всього взяв участь у трьох матчах вищої ліги.

На початку 1993 року перейшов у річицький «Ведрич», де за два неповних сезони зіграв 27 матчів та відзначився одним голом у вищій лізі Білорусі. Автором голу став 9 червня 1993 року в матчі проти мінського «Торпедо» (4:2) з пенальті. Фіналіст Кубка Білорусі 1992/93.

Після повернення в Україну виступав у другій та третій лігах за «Віктор» (Запоріжжя) та «Торпедо» (Мелітополь). Професіональну кар'єру завершив у 38 років, потім ще лекілька років грав на аматорському рівні.

Чемпіон України серед ветеранів.

Багато років працював у системі запорізького «Металурга» — дитячим тренером, головним тренером дубля та юнацької команди, входив у тренерський штаб основної команди. Серед його вихованців — гравці збірної України Максим Коваль, Сергій Сидорчук[2], Сергій Кривцов[3], а також футболісти, які грали в клубах вищої ліги Артур Каськов, Євген Задоя, Олексій Моісеєнко[4].

Примітки ред.

Посилання ред.