Транспорт Кот-д'Івуару

Транспорт Кот-д'Івуару
	Транспортна система Кот-д'Івуару (англ.)
Територія
Площа	322,5 тис. км² (69-те)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Німба (1752 м)
Повітряний
Аеропортів	27 (124-те)
Наземний
Автошляхів	819,9 тис. км (60-те)
Залізниць	660 км (106-те)
Водний
Узбережжя	515 км
Головний порт	Абіджан
Водних шляхів	980 км (66-те)
Найдовша річка	Бандама (1050 кілометр)
Трубопровідний
Трубопроводів	487 км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Гауссу Туре

Транспорт Кот-д'Івуару представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 322 463 км² (69-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 675 км, зі сходу на захід — 660 км^[2]^[3]. Географічне положення Кот-д'Івуару дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки^[4].

Історія становлення і розвитку ред.

Автомобільний ред.

Докладніше: Автомобільний транспорт Кот-д'Івуару

Загальна довжина автошляхів у Кот-д'Івуарі, станом на 2007 рік, дорівнює 81 996 км, з яких 6 502 км із твердим покриттям і 75 494 км без нього (58-ме місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Кот-д'Івуару та Номерні знаки Кот-д'Івуару

Залізничний ред.

Докладніше: Залізничний транспорт Кот-д'Івуару

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 660 км (106-те місце у світі), з яких 660 км вузької 1000-мм колії^[1].

Повітряний ред.

Докладніше: Цивільна авіація Кот-д'Івуару

У країні, станом на 2013 рік, діє 27 аеропортів (124-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 20 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (6);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (11);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (3)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 10 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 359,2 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 4,71 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик^[1].

Кот-д'Івуар є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — TU, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Кот-д'Івуару мають літерний код ІКАО, що починається з — DI^[1].

Див. також: Авіакомпанії Кот-д'Івуару та Аеропорти Кот-д'Івуару

Водний ред.

Докладніше: Водний транспорт Кот-д'Івуару

Морський ред.

Головні морські порти країни: Абіджан, Сан-Педро. Нафтовий термінал Еспур у відкритому морі.

Річковий ред.

Загальна довжина судноплавних ділянок річок, прибережних лагун і каналів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 980 км (66-те місце у світі)^[1].

Трубопровідний ред.

Загальна довжина газогонів у Кот-д'Івуарі, станом на 2013 рік, становила 357 км; нафтогонів — 118 км; інших трубопроводів — 5 км; водогонів— 7 км^[1].

Міський громадський ред.

Докладніше: Міський громадський транспорт Кот-д'Івуару

Державне управління ред.

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 19 травня 2015 року міністерство в уряді Даніеля Каблана Дункана очолював Гауссу Туре^[6].

Див. також ред.

Економіка Кот-д'Івуару

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Ivory Coast : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Ivory Coast : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література ред.

Українською ред.

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською ред.

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською ред.

(рос.) Берег Слоновой Кости // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 346.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Кот-д'Івуару

Карти транспортної системи Кот-д'Івуару на Вікісховищі.
Карти Кот-д'Івуару^{[недоступне посилання з липня 2019]} — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Кот-д'Івуар з часопису «Вокруг света».

[WF-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Ivory Coast : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Ivory Coast : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]