Трансплантат

Трансплантат (від лат. transplantatio, transplanto — пересаджувати) — тканина, орган або його частини, які використовують для трансплантації.

Також, інколи вживають помилково трансплантант.

Трансплантати мають відповідати багатьом вимогам, одна з яких — максимальне наближення генетичної та білкової структури до таких структур у реципієнта. Окрім того, забір, підготовку та збереження т. здійснюють відповідно до умов, які чітко визначені залежно від конкретного виду. Порушення таких умов веде щонайменше до невдалого кінцевого результату трансплантації.

Види

Трансплантати розрізняють за походженням:

• аутотрансплантат
• аллотрансплантат
  • ізотрансплантат
• ксенотрансплантат
• експлантат (небіологічний, з не природних (штучних матеріалів): імплантат);
• штучні: біоімплантат (генна інженерія)

Аутотрансплантат — власні тканини реципієнта. Використання таких трансплантатів не викликає імунної відповіді, так як донор і реципієнт максимально сумісні. Найчастішими аутотрансплантатами у людей є шкіра, судини, кістковий мозок.

Аллотрансплантат — матеріал для трансплантації від особини одного виду. Найбільш розповсюджений. Пересаджування супроводжується реакцією відторгнення(«трансплантат проти господаря») і вимагає постійної штучної імуносупресії. Підвид аллотрансплантату — ізотрансплантат, донором є однояйцевий близнюк.

Ксенотрансплантат — матеріал для трансплантації від особини іншого виду (наприклад: для заміни клапанів людського серця застосовують свинячі, бичачі тканини).

Імплантат (протез) — штучно створений трансплантат. Наприклад заміна кровоносних судин, використовують синтетичні протези з тефлону, політетрафторетилену та ін. Відомим є використання імлантатів в стоматології. Як клапани серця також використовують механічні трансплантати з металу, вуглецю і/або синтетичних матеріалів. Імпланти мають обмежений час «життя» в тілі реципієнта, тому є тимчасовим по своїй суті. Біоімплантат (клітинна інженерія та клонування) — органи або тканини, вирощені з власних клітин реципієнта, що дозволяє запобігти виникненню імунної реакції відторгнення.

Див. також

• Протез

Джерела

• Ярошенко, Р. А. Трансплантологія. Класифікація трансплантантів. Особливості застосування різних видів трансплантантів. Деонтологічні аспекти, правові та юридичні основи при трансплантації (PDF). Процитовано 19 серпня 2021.^{[недоступне посилання з грудень 2021]}
• «O. H. Frazier, M.D., Distinguished Cardiopulmonary Transplantat Surgeon, Scientist, and Academician». Texheartsurgeons.com. Archived from the original on 2013-12-07. Retrieved 2013-12-26.

Література

• АКТИВНІСТЬ МУЛЬТИЕНЗИМНИХ ПІРУВАТДЕГІДРОГЕНАЗНОГО І α-КЕТОГЛУТАРАТДЕГІДРОГЕНАЗНОГО КОМПЛЕКСІВ ЗА УМОВ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЕМБРІОНАЛЬНОЇ М'ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ ЩУРІВ. Кобильник С. М. та інш.//Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 2. С. 157—160(укр.)
• НЕІНВАЗИВНІ КРИТЕРІЇ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ ТРАНСПЛАНТОВАНОГО СЕРЦЯ. Т. Г.ВАЙХАНСЬКА и др..// Международный медицинский журнал: КАРДИОЛОГИЯ.Журнал.-№ 2, 2011г.- С.15-21(рос.)
• Новий підхід до створення біологічних судинних графтів Бизов Д. В.та інш.(укр.)

Посилання

• Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.02.2006 N 66, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за N 252/12126
• Трансплантат (словник)
• ТРАНСПЛАНТА́Т, Словник української мови
• ЕВОЛЮЦІЯ ТРАНСПЛАНТАНТІВ У ГЕРНІОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВДОСКОНАЛЕННЯ. © Колектив авторів, 2013